yitnaechani: (animated)
Отсканила одну сказку из книжки Ореста Суника "Ульчский язык". У него там даются сказки на ульчском с переводом на русский, в качестве примера.
Я отсканила ещё одну сказку про парня, который отправился в мир духов искать свою девушку, но она очень длинная, и на то, чтоб её оцифровать и привести в нормальный вид, наверное, уйдёт много времени.

Ульчский - один из языков Тунгусо-манчжурской языковой семье. Родственный нанайскому, эвенскому и др. (Раньше его считали просто диалектом нанайского, но потом выяснилось, что это отдельный язык.) Я когда-то писала в uk-wiki статью про грамматику ульчского. Там есть и про падежи, и про времена глаголов.

Тунгуссо-манчжурскую семью относят к Алтайской языковой макросемье, в которую также входят Тюркская, Монгольская, Японская и Корейская языкоые семьи.

У ульчского языка есть несколько интересных свойств. Например, в повелительном наклонении различаются 2 времени: настоящее и будущее (как в латыни AFAIK).
В ульчском нет родительного падежа (как и в других тунгусо-манчжурских), и его значение передаётся специальной притяжательной конструкцией. (Про неё я тоже когда-то писала.)

Есть аффиксы множественного числа -сал/-сэл, но используются они очень-очень редко. Например, в этой сказке они есть только в двух словах: "ти̇сал" (они, те) и "и̇бахасал" (злые духи).
Остальные существительные употребляются в простой форме (единственное число) даже если обозначают несколько предметов. НАпример:
йактава - стрелы, стрелу (винительный падеж)
пиқтэвэ - детей, ребёнка (винительный падеж)
су̇лтаӡ̌и̇ - на лыжах (лыжей, лыжами - творительный падеж)

Про транскрипцию )
Собственно сама сказка )
yitnaechani: (Default)
uk.wikipedia.org/Ульцька мова - Зацініть. ^_^ Написала тут статтю про ульцьку мову. (Мова сибірської народності ульчів, що живуть на Далекому Сході, ў Хабаровському краї.)

Покищо додала там таблиці звуків з транскрипцією IPA, таблиці відмінювання різних частин мови: іменників, займенників, дієслів, дієприслівників та інш. Взагалі, вийшло так досить об'ємно. Не гірше за лінґвістичні статті в анґломовній вікі.
(Хоча її ще ўсе одно слід буде доробляти та причісувати, бо вона покищо досить кострубата.)

PS Ульцька - одна з Алтайських мов (Тунґуська сім'я). З аґлютинативною відміною та синґармонізмом голосних (але з трошки не таким, як ў Тюрцьких та Монґольских).

От, наприклад, як відбувається нарощення афіксів ў ній. На відміну від Тюрцьких присвійний афікс додається ў самому кінці:

қалд'ам -> қалд'амсал -> қалд'амсалду -> қалд'амсалдуси
(велетень -> велетні -> велетням -> твоїм велетням)


Також цікаво, що ў наказовому способі розрізняютья 2 час: теперішній та майбутній (як ў латині AFAIK). А неґативні форми деяких способів утворються із допоміжним словом "робити" (як в анґлійській). От наприклад:
анамча -> эңдэ ана тамча (щоб він штовхнув -> щоб він не штовхнув),
анабдани̇ -> эңдэ ана табдани (якби/коли він штовхнув -> якби/коли він не штовхнув).


PS2 Потім ще треба буде відсканувати кілька казок ульцькою з перекладом - щоб був текст-приклад. Ў сибірських народів досить незвичні такі казки.
yitnaechani: (pink)
Вивчала мови Тунґуської сім'ї і знайшла таку ґраматичну особливість.
В більшості мов в присвійних конструкціях грамматично позначується слово-власник (зазвичай воно ставиться в родовий або присвійний відмінок), а в мовах тунґуської сім'ї - слово-власність.
Наприклад:
(анґлійська, литовська та вірменьска мови)
Friend's book - draugo knyga - ընկերի գիրք (ənkɛɾi giɾkʰ) - книга друга
Brother's friend - brolio draugas - եղբայրի ընկեր [ɛɣbɑjɾi ənkɛɾ] - друг брата


А ў мовах Тунґуської сім'ї - дещо інакше. Справа ў тому, що ў цих мовах немає родового відмінка. Тому ў них використовується специфічна конструкція, ў якій слово-власник стоїть у початковій формі, а слово-власність - ў присвійній. Тобто має спеціальний присвійний афікс, який відрізняється в залежності від особи. Наприклад:
(ў нанайській)
ми дангсаи - моя книга ("ми" - я, "дангса" - книга)
си дангсаси - твоя книга ("си" - ти)
нёани дангсани - його, її книга ("нёани" - він, вона)
нёани огдани - його, її човен ("огда" - човен)
суэ огдасу - ваш човен

Така ж сама конструкція використовується, якщо обидва слова - іменники. Ў цьому випадку слово-власність також отримує присвійний аффікс 3-ої особи однини "-ни":
(нанайська мова)
эмин дангсани - книга матері (досл.: мати книга-її)
диа огдани - човен друга (досл.: друг човен-його)
(ульчська мова)
эйэн эдини - чоловік сестри
эди бурини - лук чоловіка

А ще за допомогою цієї конструкції ў тунґуських мовах утворюються відносні прикметники (утворені від іменників)^
(ульчська мова)
н'и сэқсэни - людська кров (кров людини)
н'и нантани - людська шкіра (шкіра людини)
мурин нантани - кінська шкіра (шкіра коня)
мурин поқтони - кінскький слід (слід коня)
буйу поқтони - звіриний слід (слід звіря)


PS Доречі, ў тюркських мовах використовується приблизно така ж конструкція. Відносні прикметники утворюються также, як і ў тунґуських, а от конструкція "іменник - іменник" відрізняється тим, що слово-власник теж отримує афікс (родового відмінку).
(татарська мова, -ı/-e - присвійний афікс 3-ої особи однини)
cir cabığı - земна кора (кора землі)
kuş kanadı - пташине крило (крило птаха)
dingez transpordı - морський транспорт (транспорт моря)
yapon tele - японська мова (мова японців)
tatar tele - татарська мова (мова татар)


Ў порівнянні з єўропейськими мовами - досить незвичний спосіб, але своя лоґіка IMHO ў цьому є.

Profile

yitnaechani: (Default)
yitnaechani

October 2016

S M T W T F S
      1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 12:35 am
Powered by Dreamwidth Studios