yitnaechani: (animated)
Н. М. Глібчук, "Українські говірки південно-західного наріччя: тексти" (2005):

с. Татаринів
Городоцького району Львівської області
інформатор: Януш Катерина Павлівна, 1921 р. н., освіта 4 кл.
...
- А як весілля колись справляли?

72) весʺі`лʼа спраў`лʼали / бу`ли насам`перет `вʼінʼцʺі / схоу`дилисʺі дʼіўкʼи / то `було ў су`боту `вечир / доу моулоу`дойі / і п`лели вʼі`нец / сʺпʼі`вали / приху`диў моулоу`диĭ / викуп`йеў тоĭ вʼі`нец / `потʼім ў ни`дʼілʼу приху`дили госʺцʺі / но `були тʼі `госʺцʺі са`мʼі моулоу`дойі / а ў поуне`дʼілок буў шлʼуп / і ту`диĭка йі `везли ду моулоу`дого / йак ў с`войім си`лʼі / тоу нʼіц / а йак на чу`же / да`вали `вести ск`ринʼу / на `возʺі / `везли моулоу`ду / ск`ринʼу / п`рʼісницʺу та`ку к`рили / а во то `кужʼілʼ з `лену / та`ка `була п`рʼісницʼа // а ху`дила пу сеи`лу проу`сити моулоуд`а / а г`рошиĭ ни бу`ло так да`вати / то да`вали йім `лʼону / `лʼону да`вали / а д`рушка ноу`сила пʼіт па`хоў // ĭш`ли доу ш`лʼубу / так / му`зика но `випроувадила / а піт `церквоў `навʼітʼ ни г`рала му`зика / а по ш`лʼубʼі д`рушка так с`коро ле`тʼіла дзвоу`нити / а`би дʼіў`кʼи `борше вʼід:а`вали / хто `борше до`летʼіў / д`ружба / чи д`рушка / тоĭ дзво`ниў //

- А як ви працювали в колгоспʼі?

73) нʼіц ни `було / ми ку`пали `булʼбу моти`ками / `цʼілу `восʼінʼ / `покʼи ни `викоупали / а моулоу`тили па`рʼіўкоў / то та`ка `була ма`шина / і кʼи`дали сноу`пи / буў та`кʼиĭ стʼіў і `тамка стоу`йало двʼі лʼу`динʼі / йід`на роузрʼі`зала сноу`пи сер`пом / а д`руга кʼи`дала ў бара`бан / то так трʼіс`ло во лʼу`диноў `цʼілиĭ денʼ / ру`ками `дерли бура`кʼи / `покʼи неи `видерли // во так сʺі `жило / но то`то жи нʼіц сʺі ни зару`било / во да`вали `пару руб`лʼіў і д`ваĭцʼіт кʼи`ла `зерна / то `було на рʼік / на рʼік ти то`то зароу`биў / а по `воĭнʼі `мала с конти`гʼент `йеĭцʺі `дати / то ше до кол`госпу `було / бо кол`госп буў ў пйадеи`сетʼім / а вʼіт `сорок п`йетого по `воĭнʼі ше сʺі ужи`вало с`войе `поле / і `мала сʺ `дати м`нʼесо / м`нʼесо да`валосʺі / то `було я`косʺ вʼіт гек`тара / а мулу`ко сʺі `мало вʼідно`сити / ни з`найу с`кʼілʼкʼи / чи т`риста / чи ш`тириста `лʼітрʼіў / то `було му`сово / а `позичка `була йа `навʼітʼ ни з`найу ду кут`рогу `року / а ў нас буў наĭ`гіршиĭ `голот ў `сорок д`ругʼім `роцʺі //

...
с. Зубейки
Жовківського району Львівської області
Інформатор: Сало Катерина Іванівна, 1937 р. н., освіта середня

68) йа ти поу`вʼім / йак ми спраў`лʼали Анд`рʼійа / поусхоу`дилисʺа кава`лʼіри / дʼіў`кʼи / ну а шо ? / шо `було так шо `йісти йак ти`пер? / а во у`зʺала `дала `мама т`рошка `сира / ци`булʼі / то так сʺа `тʼішили шоу то йе / кава`лʼіри сʺа поусхоу`дили / дʼіў`кʼи напеик`ли ба`лабушкʼіў / `мали пси ха`пати //
кава`лʼіри `тожеи `були `хитрʼі / ў`зʺали п`сови неи `дали цʼі`лиĭ денʼ `йісти / пес гоу`лодниĭ / ў`зʺали на та`кʼі брат`рурʼі вʼіт п`йеца поло`жили ті ба`лабушкʼи при`вели пса кава`лʼіри / тоу`ди пес приĭ`шоў гоу`лодниĭ поу`йіў / поу`йĭў ті ба`лабушкʼи усʺі на `мʼісци дʼіў`кʼи п`лакали / шоу то `будут ўми`рати / жи пес нʼі`де неи вʼідʼ`нʼіс / бо то пес маў вʼід`нести / у коут`ру с`тороуну / ў ту с`тороуну `мала `дʼіўка ĭти `замуш / ну а пес поу`йіў / ну та ĭ п`лакали / `шоуби то нароу`бити сʺ`мʼіху / кава`лʼіри шо ? //
теи`перка йе `шубри / `жиби то `тепло `було / запи`хайут `шубром / а коу`лисʺ де буў `шубир ? / `було `такʼе `запхало / зроу`били з гу`нуч / йак сʺа па`лило ў п`йецу зап`хали ту дз͡ʼу`ру / зи сʺі`неĭ сʺа запи`хало а ўсʺоĭ дим на `хату / воĭ / `було к`рику / г`ваўту / бо `хата гоу`рит / а кава`лʼіри з`нали / шо то йе / `жиби то дʼі`вок роузвеисеи`лити / `жиби то т`роха повига`нʼалисʺа на двʼір / кава`лʼіри тоу`ди / йоĭ / та чо ви ? / гус`подар / неи гри`зʺіцʼ:а / ми зап`хали `запхало ў `комин / `витʼігнут / ўже ўсʺо `добреи //
ше дʼіў`кʼи ĭдут раху`вати стоуў`пи / кут`ра за ку`го `виĭде `замуш / чи за кава`лʼіра чи за ўдʼіў`цʺа / так`во соу`бʼі `виĭшли і раху`вали / кава`лʼіри `були `хитрʼі / йу`го неи `видно `було / `дʼіўка ра`хуйе / ўдоу`вец / моулоу`дец / кʼіў / `буду ў`дома си`дʼіў / йак поу`пало на коут`рого / `буду ў`дома си`дʼіў / йак си злу`пиў `палицеийу по шта`хʼетах чи по `вербʼі / то `так ісмо зли`ґали / шо `мало нігх неи ли`шили / боу сʺа боу`йали //
ше так воуроу`жили / з`найіш / йак х`тʼіли `дʼіўцʼі коут`рʼі / та`ка `дужеи `була геи`роĭка / х`тʼіли шобп сʺа посʺмʼі`йати з `нейі / `мисками накри`вали `лʼалку / бар`вʼінок / клʼу`чʼі / кʼим `буде ? / боуроу`ни / `Боже / `було `лʼалʼку напеи`рет `витʼагнути / ну / `будеи `мати напеи`рет ди`тину / неи `виĭде `замуш / а `буди `мати напеи`рет ди`тину / с коут`ройі х`тʼіли сʺа насʺмʼі`йати / ўзʺали пʼіт усʺі ті `мискʼи `лʼалку поулоу`жили / `тожеи шо то `було пла`чу / к`рику / ґ`ваўту / бо воу`на неи `виĭде `замуш / `буде ди`тину `мати напеи`рет //
коут`ра `витʼагнула бар`вʼінок / чи `перстеинʼ / чи клʼу`чʼі / то ґоуспоу`динейу `буде //
ну `потʼім `воду ноу`сили зі с`тудʼнʼі / наби`рали у `писок і `несли / коут`ра доу`несе доу `хати і ў `миску `пусте / то `виĭде `замуш / та де то хто доу`нʼіс / сʺмʼі`йалисʺа / так сʺа веисеи`лили //
`були `жарти / хоч йак `було зле / нʼі г`рошиĭ неи `було / неи `було шо так ўб`ратисʺа / `алеи веисеи`лити ў`мʼіли `лʼіпшеи йак ти`пер / боу ти`пер ви ĭ`дете на дискоу`теку / і шо ? / ар`тисти пʼісʺ`нʼі сʺпʼі`вайут / і `файні пісʺ`нʼі / йа ни `майу шо ка`зати / `алеи коу`лисʺ `було `лʼіпше / буў та`кʼиĭ сʺлʼі`пиĭ / Пи`лип / йак заг`раў на ск`рипку / йак заг`раў / потанʼцʺу`вали два / три `танʼцʺі / ти`перка йа`кʼісʺ `шеĭкʼи / с`танут трʼа`суцʼ:а / а коу`лисʺ / та то гу`лʼали `полʼку / валʼс / кракоуў`йака / `йаблучко / тропо`тʼанку / та`кʼі `танʼцʺі `були / шо то но на с`цену ĭди / а ти`пер с`танут / трʼіп / трʼіп / трʼіп / то не `танеиц //


борше = быстрее (от слова "борзо")
пйец = печь / піч


Другой вариант транскрипции: ... )
yitnaechani: (animated)
Вітаю!
Ў нещодавній дискусії про правопис української мови підняли одне цікаве питання: Як мають відмінюватися слова іноземного походження на -е, -о, -ео, -іо, -ао, -і (кіно, метро, відео), і чи мають вони відмінюватися ўзагалі. Одні казали, що ці слова мають відмінюватися, як і інші українські слова, інші - що вони мають бути безвідмінними - як у сучасній літературній російській мові.

Ў мене теж є своя точка зору, і я б хотіла нею поділитися.

0. Я думаю, що нам варто було б використовувати мовний досвід інших слов'янських мов: білоруської, польскої, чеської, хорватської та інших. Ці мови дуже схожі на українську, і їх ґраматика базується на тих самих загальних законах.
Ў них постають приблизно ті ж проблеми та питання, що і ў нашій. Тому нам корисно було б знати, як саме вони вирішують їх. Щоб потім використовувати їхній досвід вже ў своїй мові. Наприклад от, їх досвід щодо відмінювання інозмених слів.

1. В інших слов'янських мовах (чеська, словацька, польска, сербськохорватська) іменники іноземного походження відмінюються так само, як і звичайні слов'янські слова. Вони відмінюються за числом та відмінком. Ў чеській, словацькій та частково ў польській - як іменники середнього роду, а ў сербсько-хорватській - чоловічого. Також ще ў польскій мові іноземні слова на -і відмінюються, як прикметники (поправте мене, якщо помиляюся), а ў сербськохорватській - як іменники.

ЧеськаСербська
Однина
Називнийeurovideorádiokakaoевровидеорадиокакаотакси
Родовийeuravidearádiakakaaевра видеарадијакакаоатаксија
Давальнийeuruvideurádiukakauевру видеурадијукакаоутаксију
Знахіднийeurovideorádiokakaoевро видеорадиокакаотакси
Оруднийeuremvideemrádiemkakaemевром видеомрадијемкакаоомтаксијем
Місцевийeurěvideěrádiěkakaěеврувидеурадијукакаоутаксију
Кличнийeurovideorádiokakaoевровидеорадиокакаотакси
Множина
Називнийeuravidearádia-евривидеирадији-таксији
Родовийeurvideírádiíевравидеарадијатаксија
Давальнийeurůmvideímrádiímевримавидеимарадијиматаксијима
Знахіднийeuravidearádiaевревидеерадијетаксије
Оруднийeuryvideirádiiевримавидеимарадијиматаксијима
Місцевийeurechvideíchrádiíchевримавидеимарадијиматаксијима
Кличнийeuravidearádia-евривидеирадији-таксији


Ў чеській мові пішли найпростішим шляхом. Ўсі слова на -о, -іо, та -ео відмінюються одним й тим самим способом. Без ўсіляких ускладнень. Кінцева голосна -о при відмінюванні просто заміняється іншою.

Ў сербськохорватській трошки складніше. Різні запозичені слва відмінюються по різному. "Евро" та "видео" - так само, як ў чеській; слова "радио" та "такси" при відмінюванні отримають додатковий звук -ј-; а ў слові "какао" закінчення додаються до незмінної основи (це виглядає трошки дивно, але самі серби, напевно, вже давно звикли і ввжають це нормою).

(Відмінювання цих слів ў словацькій майже таке ж саме, як ў чеській, і відрізняється лише кількома рисами. Тож я не стала приводити його, щоб не повторюватись.)


2. Я думаю, в українській мові без проблем можна було використовувати такий же варіант, як ў чеський, плюс ще ў деяких особливих випадках використовувати вставні звуки -й- або -в-, приблизно, як ў сербській. Тут можуть бути різні варіанти.

Для початку пропоную отакий.

1. Ў формах род. в. множини, там де звичайні іменники сер. р. отримують закінчення -ь або нульове закінчення (озер, сонць, сердець), IMHO лоґічно було б ўзяти закінчення -й.
2. Ў слові "какао" ў місцевому відмінку однини множини та родовому відмінку можна додати додаткову літеру -в-: (ў) кака́ві, кака́в. Бо без них це слово звучить якось кострубато.
3. Чисто для експерименту додано відміна слова "таксі", як іменника с закінченням на -й. Наврядчи з цього щось вийде, але розглянути такий варіант IMHO не буде зайвим.

Однина
Називнийєвровідеорадіокакаотаксі
Родовийєвравідеарадіакака(в)атаксія
Давальнийєврувідеурадіукака(в)утаксію
Знахіднийєвровідеорадіокакаотаксі
Оруднийєвромвідеомрадіомкака(в)омтаксієм
Місцевийєврівідеїрадіїкакавітаксії
Кличнийєвровідеорадіокакаотаксі
Множина
Називнийєвравідеарадіакака(в)атаксії
Родовийєврвідейрадійкакавтаксіїв
Давальнийєврамвідеамрадіамкака(в)амтаксіям
Знахіднийєвравідеарадіакака(в)атаксії
Оруднийєврамивідеамирадіамикака(в)амитаксіями
Місцевийєврахвідеахрадіахкака(в)ахтаксіях
Кличнийєвравідеарадіакака(в)атаксії


То як Вам такий варіант? IMHO Він зручніший, бо так одразу буде видно, ў якому відмінку стоїть слово.



PS Джерела:
- Skloňování jmen středního rodu zakončených na -eo,- io, -ao, -uo - Відмінювання інозмених слів на -ео, -іо, -ао та -уо ў чеській мові
- Анґлійсько-чеський словник з прикладами відмінювання - треба вибрати потрібну літеру, а потім знайти потрібне слово. (Форми деяких відмінків розходяться із вказанними ў попередньому лінку.)
- Euro v slovenčine - Як слід відмінювати слово "євро" ў словацькій мові
en.wikipedia.org/Linguistic_issues_concerning_the_euro - Проблема відмінювання слова "євро" ў різних мовах
- Вікісловник: відмінювання слів такси та евро ў сербській мові
yitnaechani: (indonesian)
Отож... ў 18-19 сторіччях зі староукраїнської мови поступово почала формуватися новоукраїнська мова. Процес її становлення супроводжувався певними проблемами. Справа ў тому, що ў той час українська мова не мала офіційного статусу. Ў неї не було літературного стандарту та норми правопису. Різні діячі використовували різні системи для запису ўкраїномовних текстів.

Однією з таких систем була така звана "кулішівка", розроблена Пантелеймоном Кулішем. Ў ній використовувався фонетичний спосіб запису.
Саме ў "кулішівці" було в-перше встановлено позначання звуків [ɪ] та [i] літерами "и" та "і" - яке влаcне і використовується ў сучасній українській мові. Ў цій системі вже не вживалася літера ѣ (ў тогочасній літературній російській мові вона вимовлялася, як [є], ў той час, як в українській вона вимовлялася, як [і] - тож це могло становити певну проблему), але ще була "німа" літера "ъ" на кінці слова. Згодом "кулішівка" набула популярності, вона певний час використовувалася і на Східній і на Західній Україні, доки на початку 20 сторіччя її не замінив новий "радянський" правопис.

Пантелеймон Куліш, "Граматка", 1857 рік:

1. У́ на́шій мо́ві буква Г и́ноді вимовля́етця тве́рдо, отъ якъ у сло́ві га́нокъ, або гузь; то въ таки́хъ слу́чаяхъ тре́ба писа́ти Лати́нську бу́кву вели́ку G, або́ малу́ g, а и́менно - gа́нокъ, gу́зь, Gанжа Анди́беръ.
2. Бу́ква Ы въ на́шій мо́ві ли́шня, бо въ насъ не гово́рять такъ тве́рдо, якъ Моско́вські лю́де, ты, вы, мы, або́ столы́, ба́бы, а мя́кше; тимъ и дово́лі зъ насъ бу́кви И для вся́кого тако́го сло́ва, якъ крини́ця, капли́ця, и дово́лі бу́кви І для вся́кого тако́го сло́ва, якъ жі́нка, сі́но. Бу́ква жъ Ы поста́влена в а́збуці ті́лько на те, що вона́ есть у Церко́внихъ кни́гахъ, а зати́мъ и въ старосві́тському письмі́.
3. Бу́ква Е вимовля́еться въ насъ тве́рдо въ слова́хъ не́бо, тебе́, а въ слова́хъ корі́нне, ща́сте мя́кше, то слова́ си́і й пи́шуться для сёго отта́къ: корі́ннє, ща́стє.
4. Бу́кви Ѣ у насъ въ мо́ві не чу́тно, а на-мі́сто іі́ вимовля́етця І. Тутъ же вона́ въ а́збуці оста́влена ра́ди Церко́вного язика́...


От, для порівняння, інша система правопису, що використовувалася ў альманаху "Русалка Дністрова". Ў ній на відміну від "кулішівки" була літера "ѣ", але не було німої "ъ". Також ў ній використовувалися додаткові літери: білоруська "ў" [w] та сербська "џ" [ʤ]:

"Русалка Днѣстровая", видання 1837 року:

...Сказати нам дащо о правописи сей книжочки. Хочемо зачинати, проте знати нам конче, яке теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: "пиши як чуєшь, а читай як видишь". Из сего огляда приймилисмо сербскоє џ (виџу, wydżu) и волоскоє ў (аў, aʋ Erazm. Rotterd, au, еў, εʋ, спѣваў, spiwaʋ; dušεʋ) а є завсѣгда в силѣ је або ье употребляєм (моє, moje, землє, zemlĕ, загородє, zahorodĕ, zahorodie).


~~~~

Олексій Павловський, "Прибавление къ Граматикѣ Малороссійскаго нарѣчія", 1822 рік:

Правила для Малороссійскаго нарѣчія ни какимъ ученымъ обществомъ еще не утверждены; а потому и не извѣстно еще, какъ должно писать на семъ нарѣчіи правильно; и я въ Грамматикѣ писалъ слова по тому произношенію, или употребеленію, какое мнѣ случалоась слышать в разныхъ мѣстахъ, а главнѣйше в Кіѣвѣ, гдѣ, как извѣстно, прежде жили древнѣйшіе Славяне Поляне, Кій, строитель Кіѣва, сами Государи и Малороссійскіе Гетманы, а слѣдовательно и языкъ былъ в чистѣйшемъ состояніи, а по крайней мѣрѣ бываютъ случаи и теперь слышать різличныя измѣнения Малороссійскаго нарѣчія. Однако же я не спорю и в томъ, что нынѣ Полтавское нарѣчіе Кіѣвскому предпочитается...

yitnaechani: (Default)
Читаю книжку "Давньоруська мова домонґольскої пори". Виявляється, такі сучасні українські слова, як кут, наймит, митник, вуй, вабити, жадати, подвоїти, ворожити, могутній, кажан, черевик, зозуля та велетень, походять ще з тих часів.

Доречі деякі слова спочатку мали зовсім інше значення. Наприклад, от:

словоспочатку означало
вологажир (а в анґлійскій AFAIK навпаки, слово "fat" спочатку означало "вологий", а потім стало означати "жирний, товстий")
вежанамет
бридкийгострий, різкий
годинадоля
лагодитидогоджати, пестити
yitnaechani: (pink)
Ўсі знають, що українська розкладка клавіатури ў Windows досить незручна. Літеру "ґ" доводиться набирати із Ctrl + Alt, апостроф ўзагалі відсутній, зате є нікому не потрібна літера "ё". Різні люди долають цю проблему різніми способами.

Особисто я користуюся проґою "Keyboard Layout Manager". Вона дозволяє редагувати розкладки клавіатури, змінюючи та додаючи потрібні символи. Завантажити її можна звідси (я юзаю версію "Medium" - нею можна користуватися бескоштовно).

Будь-якій клавіші можна призначити будь-який символ з Базового Простору Юнікоду.

Також можна призначити потрібні символи комбінаціям клавіш з Ctrl та Alt, щоб вводити з їх допомогою ўсілякі додаткові символи. Наприклад, я з анґлийскої розкладки також можу вводити символи з німецької, польської, латвійської та інших абеток, та діакритики (акут, ґравіс, тощо) для писання пін'їном; з української розкладки - символи давньоруської абетки, а з російської - літери неслов'янских кирилічних алфавітів, накшталт абхазького та татарського.

Коротенька інструкція до неї та кілька скріншотів )
yitnaechani: (Default)
Це ж треба. Виявляється, суффікс -lar/-lär у тюркських мовах не означає множину, як у європейских мовах.

Звична нам множина в них виражається простою формою іменника. (Тобто, наприклад, ґаґаузьке слово "kuş" може означати "птах" або "птахи", "göz" - "око" або "очі", а уйґурське "gül" - "квітка" або "квіти".)

А аффікс -lar/-lär означає різні види чогось.
Тобто, наприклад, "kuşlar" означає "різні види птахів/різноманітні птахи", а "güllär" - "різні види квітів".

Вжитий разом із власним ім'ям він означає людину та її родичів. Наприклад, "Yusuflar" означає "Юсуф та його родичі" (або просто "родичі Юсуфа").
Доречі, цим він нагадує частку "tachi" у японській - вона при вживанні разом із власним ім'ям теж означає людину та її родичів (або друзів). ;)

А при переліку однорідних членів речення аффікс -lar, виявляется, додається тільки до останнього слова.
Тобто, наприклад, фраза "мої книги, зошити та папери" уйґурською буде "kitäp, däptär häm qäğäzlirim".
Аффікс множини та поссессивності тут має тільки останнє слово "qäğäz". :D

PS Раніше я якось проходила повз цей момент, а нещодавно зненацька натрапила на нього у ґрамматиках одразу кількох тюркських мов (ґаґаузької, узбецької та уйґурської).

Profile

yitnaechani: (Default)
yitnaechani

October 2016

S M T W T F S
      1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 25th, 2017 02:40 am
Powered by Dreamwidth Studios