yitnaechani: (another chinese)
В чеченском языке 6 грамматических родов (классов). Первые 2 класса означают мужчин и женщин, остальные 4 классов - животных, неодушевлённые предметы и абстрактные понятия.
Логично было бы ожидать, чтобы в чеченском слова распределялись по классам логически, как в языках Банту, где животные, неодушевлённые предметы и абстрактные понятия попадают в разные грамматические классы.
Но нет. В чеченском распределение слов по классам больше похоже на распределение по грамматическим родам в исландском (а также немецком, латыни и русском), где, например, слово "vetur" (зима) принадлежит к мужскому роду, а слова "vor" (весна), "sumar" (лето), "haust" (осень) - к среднему.

В арчинском языке названия детёнышей животных относятся к 4' классу, а названия взрослых животных распределены по 3' и 4'. Можно было бы ожидать что и в чеченском названия самцов, самок и детёнышей животных будут относиться к разным классам - но и этого тоже нет. У одних видов животных названия детёнышей принадлежат к тому же классу, что и названия взрослых, а у других видов - к другому.

gender / class3' (й-, й-)4' (д-, д-)5' (б-, б-)6' (б-, д-)
 времена года"бӀаьсте̄" (весна),
"аьхке̄" (лето),
"гуьйре̄" (осень)
"Ӏа" (зима)  
времена суток"буьйса" (ночь),
"Ӏуьйре̄" (утро),
"суьйре̄" (вечер)
"де" (день)  
стороны света"малхбале̄" (восток),
"къилбе̄" (юг),
"малхбузе̄" (запад),
"къилбсе̄де̄" (север)
   
животныеCanis lupus familiaris "пхьу" (кобель),
"зуд" (сука),
"пхьу-кӀе̄за" (щенок-самец),
"зуд-кӀе̄за" (щенок-самка),
"жӀаьла" (собака, пёс)
  
Bubalus bubalis?"бугӀа" (буйвол-самец),
"го̄маш" (буйвол-самка)
"бугӀа-кӀорни" (буйволёнок-самец),
"го̄маш-кӀорни" (буйволёнок-самка)
  
Bos taurus taurus "э̄са" (телёнок) "сту" (бык),
"етт" (корова)
Cervus "се̄н-кӀорни" (оленёнок) "сай" (олень-самец),
"гӀала" (олениха)
Ovis aries   "уьстагӀ" (баран),
"жий" (овца),
"Ӏа̄хар" (ягнёнок)
Capra hircus"бож" (козёл),
"га̄за" (коза),
"буьйхьиг" (козлёнок)
   
Equus caballus"дин" (конь),
"кхе̄ла" (кобыла),
"динбекъа" (жеребёнок-самец),
"кхе̄ла-бекъа" (жеребёнок-самка),
"говр" (лошадь, конь)
  "айгӀар" (жеребец)
Gallus gallus"нӀаьна" (петух),
"ко̄там" (курица),
"цуьйци" (цыплёнок)
   
Ursus arctos"ча" (медведь),
"чайтаӏ" (медвежонок)
   
yitnaechani: (animated)
Фонетические переходы [дж] > [дз], [ч] > [ц] в осетинском:

дзуттагеврей~ абазинское "джьут"
гуырдзиаггрузин~ чеченское "гуьрже", персидское "گرجی" [gorji]
пырындзрис~ абазинское "прунджь", персидское "برنج" [berenj]
цайчай~ русское "чай"
дзӕннӕтрай~ арабское "جنّة‎‎" [jannat]
бырцперец~ чеченское "бурч"
цалхколесо~ персидское "چَرخ" [чарх]
yitnaechani: (animated)
 рис
осетинскийпырындз
абазинскийпрунджь
адыгейскийпындж
кабардинскийпрунж
таджикский персидскийбиринҷ, шолӣ
иранский персидскийبرنج [berenj]
армянскийբրինձ [brinj]
грузинскийბრინჯი [brinji]
чеченскийдуга
ингушскийдуга
татарскийдөге
киргизскийшалы, күрүч
узбекскийшоли, гуруч
бурятскийрис, сагаан будаа
калмыкскийтутрһ


 арбузтыквадыня
армянскийձմերուկսեխդդում
грузинскийსაზამთრონესვიგოგრა, კვახი
осетинскийхарбызнаснеси
адыгейскийкъэпраз, хъырбыдзкъэбынаш
кабардинскийхъарбызкъэбхъэуан
абазинскийхарбызкъабхуан
бурятскийарбу́зтыквэдыни
калмыкскийтарвсхавгһу
татарскийкарбызкабаккавын
киргизскийдарбызашкабаккоон
узбекскийтарвузқовоқ, ошқовоққовун
чеченскийхорбазгӀабакхпаста
ингушскийхарбазябакхпаста
таджик. персидскийтарбузкадухарбуза
иран. персидскийهندوانه [hendevåne]کدو [kadu]خربازه [xarbåze]


таджик. перс. "тарбуз" -> калмыкское "тарвс", киргизское "дарбыз"
грузинское "ნესვი" [nesvi] ~ осетинское "нас", "неси"
лат. "caput" > романское "cabaccio" (капуста, головка) > тюркское "кабак" (тыква)

 абрикосперсикслива
таджик. персидскийзардолушафтолуолу
иран. персидскийزردآلو [zardålu]شفتالو [šaftålu]آلو [ålu]
грузинскийგარგარიატამიქლიავი
осетинскийчъерами, абрикосатъамичылауи
абазинскийабрикос, тӀама (шк.)тӀамахӀваса
кабардинскийабрикосшэфталкъыпцӀэ
адыгейскийзэндэлэ, абрикоскъыцэкъыпцӀэ
чеченскийтуьркшапталхьач
ингушскийгӀамагӀашаптахьач
бурятскийабрикоспе́рсиксли́вэ
калмыкскийшар өргөргхар өрг
татарскийөрек
киргизскийөрүкшабдалы, шапталыкара өрүк
узбекскийўрикшафтолиолхўри


таджик. перс. "зардолу" = "зард" (жёлтый) + "олу" (слива)

Update:
- названия для бахчи в славянских языках у [livejournal.com profile] iad
- новое обсуждение этимологии бахчовых, упоминается слово arbūjīnā из Зенда и Пазенда.
yitnaechani: (animated)
1. Количество фонем.

В чеченском языке более 30 гласных фонем: 15 монофтонгов, 15 дифтонгов и 4 трифтонга (описанные Юнусом Дешериевым: [ʏøɪ], [ʊɔɪ], [ʊɔʊ], [ɪɛɪ]).

Татьяна Дешериева, "Сравнительно-типологическая фонетика чеченского и русского литературных языков" (1968):

Чеченский язык имеет весьма сложную систему вокализма. Основными факторами, осложняющими чеченский вокализм, являются:

а) Фонематическое противопоставление гласных по долготе и краткости: [са̄] 'прибыль' - [са] 'душа'; [дӣ] 'убил' - [ди] 'сделал'; [ве̄ли] 'вышел' - [вели] 'умер'; [шӯ] 'подъем, возвышенность' - [шу] 'вы' и др.
б) Фонематическое противопоставление открытых и закрытых гласных: [гӀӑш] 'пешком' - [гӀа̑ш] 'листья'; [бо̆хку] 'пребывать, находиться в чем-то' - [бо̑хку] 'кладут' и др.
в) Наличин большого числа дифтонгов, образовавшихся преимущественно сочетанием гласных звуков с сонантами в (w), й (и): [ай], [ий], [ой], [уй], [ев], [ов], [ӣе̄], [ие], [ӯо̄], [уо], [уьй] и др.
г) Наличие монофтонгов и дифтонгов переднего ряда: [аь], [оь], [о̄ь̄], [уь], [ӯь̄], [уоь], [ӯо̄ь̄], [аьй].

В современном чеченском языке зафиксированы более тридцати гласных фонем. Мы рассматриваем 30 фонем, из которых 15 монофтонгов:
[а̄], [ӑ], [а̑], [аь],
[ӣ], [и], [е̄], [е],
[о̄], [о̆], [о̑], [ӯ], [у],
[уь], [уь],

и 15 дифтонгов:
[ӣе̄], [ие], [ӯо̄], [уо],
[ӯо̄ь̄], [уоь], [аи], [еи],
[ои], [уи], [уьй], [ий],
[аьй], [иу], [еу].
...
Осложненный обилием гласных фонем и другими, указанными выше факторами, чеченский вокализм имеет тем не менее прекрасное качество: все гласные фонемы в чеченском языке позиционно не изменяются ни колличественно, ни качественно (если не считать некоторой редукции гласных в конце двусложных и многосложных слов).


2. Соответствие букв и звуков.

Гласных букв в текущем чеченском алфавите гораздо меньше, чем гласных фонем. Потому одна буква или буквосочетание может обозначать несколько разных фонем. Например, буква "о" обозначает 5 разных фонем, буква "е" - 4, а буква "а" - 3.

а: [ɑː], [ɐ], [ɘ̆]
е: [e], [ɛː], [ɪɛ], [i:ɛ]
о: [oː], [ɔ], [ʌ̆], [uoː], [ʊɔ]
оь: [ʏø], [yøː]
уь: [yː], [ʏ]
и: [ɪ], [iː]
у: [ʊ], [uː]
аь: [æ]
ой: [ɔɪ], [ʊɔɪ]


3. Таблица звуков для монофтонгов.

FrontMiddleBack
UnroundRound
Close|и:| ~ [iː]|уь:| ~ [yː]|у:| ~ [uː]
Near-close|и| ~ [ɪ]|уь| ~ [ʏ]|у| ~ [ʊ]
Close-mid|е| ~ [e]|а̑| ~ [ɘ̆]|о:| ~ [oː]
Open-mid|е:| ~ [ɛː]|о̆| ~ [ɔ], |о̑| ~ [ʌ̆]
Near-open|ӑ| ~ [ɐ]
Open|аь| ~ [æ]|а:| ~ [ɑː]


4. Минимальные пары. Несколько примеров. Взято из книги Юнуса Дешериева "Современный чеченский литературный язык. Фонетика".

[е][ие]
йетта[йетта]свернулось;
поджарилось
йетта[йиетта]бьёт
дехна[дехна]опьянелдехна[диехна]просил
эцца[ецца]тудаэцца[иецца]купил
дешна[дешна]растаялдешна[диешна]учился
дехка[дехка]отелилсядехка[диехка]связать
[ие][ие:]
де[дие]деньде[дие:]убивай; сей
тӀе[тӀие]натӀе[тӀие:]поверхность
ле[лие]умираетле[лие:]говори; умри
[ие][е:]
де[дие]деньде[де:]отца

[иеи][еи]
[диеиш]"сделайте, пожалуйста"[диеш]делая
[лиеиш]"говорите, пожалуйста"[лиеш]умирая
[тиеиш]"успокойтесь, пожалуйста"[тиеш]свидетель
yitnaechani: (Default)
В персидском при переходе от среднеперсидского к классическому персидскому (7'-9' века н. э.) произошло одно фонетическое изменение. Если в среднеперсидском слово начиналось на кластер из 2 согласных, то в классическом между этими 2 согласными добавлялась вставочная гласная "a", "i" или "u".

Так, например, среднеперсидские "griftan" (брать) и "šnāxtan" (знать) перешли в классическом в "giriftan" и "šināxtan".

Современному иранскому слову "pezešk" (врач), скорее всего, соответствует среднеперидское "pžišk" (переход ž -> z) - которое сохранилось в современном армянском "պժիշկ". Потому что армянский язык в эпоху Аршакидов впитал много слов из среднеперсидского.

Курдский язык, как я понимаю, ответвился от персидского чуть раньше эпохи среднеперсидского. Потому в нём эти кластеры сохранились в некоторых словах, таких как "ezman" (небо, ~ ср.-п. "asmān") и "steîrk" (звезда).

СреднеперсидскийКлассический
персидский
Современный персидскийЗначение
ИранскийТаджикский
šmāhšušomåшумовы ~ татск. "ишму",
осет. "сымах"
drōγdurōγdoruγдурӯғложь
griftangiriftangereftanгирифтанбрать
šnāxtanšināxtanšenåxtanшинохтанзнать
āsmānāsimānåsemun(осимон)небеса~ курдск. "ezman"
(stārak)sitārasetåreситоразвезда~ курдск. "steîrk"
(pžišk)piziškpezešk(пизишк)врач~ арм. "պժիշկ" [pəžišk]
(brātar)barādarbarådarбародарбрат
(šmurtan)šumurdanšomordanшумурдансчитать
(frankīk)farangīfarangi(фаранги)европейский, франкский
yitnaechani: (Default)
Ещё из словообразования в персидском (иранский фарси).

دلdelсердце
تنگtangузкий
دلتنگdeltangгрустный (досл.: сердцем узкий)
دلتنگیdeltangiгрусть
دلتنگ بودنdeltang budanгрустить (досл.: грустным быть)


شترšotorверблюд
مرغmorğкурица
شترمرغšotormorğстраус (досл.: верблюдо-курица )


لبlabгуба
خنده کردنxande kardanсмеяться (досл.: смех делать)
لبخندlabxandулыбка (досл.: губо-усмешка)
لبخند زدنlabxand zadanулыбаться (досл.: улыбкой коснуться)
yitnaechani: (Default)
Продолжаю грызть персидский язык.

Оказывается, в персидском некоторые названия профессий образуются "склеиванием" существительного и основы настоящего времени глагола.
Например:
скульптура + делать = скульптор
язык + знать = лингвист, языковед
душа + знать = психолог
раб + иметь = рабовладелец

Примеры:

مجسمه"mojassame"(скульптура)+سازـ"såz-"(строить,
делать)
=مجسمه‌ساز"mojassamesåz"(скульптор)
دارو"dåru"(лекарство)+=داروساز"dårusåz"(аптекарь)
شیرینی"širini"(сладость)+=شیرینی‌ساز"širinisåz"(кондитер)
طبل"tabl"(барабан)+زنـ"zan-"(бить,
прикасаться)
=طبل‌زن"tablzan"(барабанщик)
ویولون"viyolon"(скрипка)+=ویلون‌زن"viyolonzan"(скрипач)
تاریح"tårix"(история)+دانـ"dån-"(знать)=تاریخ‌دان"tårixdån"(историк)
ریاضی"riyåzi"(математика)+=ریاضی‌دان"riyåzidån"(математик)
شیمی"šimi"(химия)+=شیمی‌دان"šimidån"(химик)
جغرافی"joγråfi"(география)+=جغرافی‌دان"joγråfidån"(географ)
شتاره"setåre"(звезда)+شناسـ"šenås-"(знать)=ستاره‌سناس"setårešenås"(астроном)
باستان"båstån"(древний)+=باستانشناس"båstånšenås"(археолог)
روان"ravån"(душа)+=روان‌شناس"ravånšenås"(психолог)
زبان"zabun"(язык)+=زبان‌شناس"zabunšenås"(лингвист)
زیست"zist"(жизнь)+=زیست‌شناس"zistšenås"(биолог)
برده"barde"(раб)+دارـ"dår-"(иметь)=برده‌دار"bardedår"(рабовладелец)
دام"dåm"(скот)+=دام‌دار"dåmdår"(скотовод)
پول"pul"(деньги)+=پولدار"puldår"(богач)
شهر"šahr"(город)+=شهردار"šahrdår"(мэр)
حساب"hesåb"(подсчёт)+=حسابدار"hesåbdår"(бухгалтер)
ورزش"varzeš"(спорт)+کارـ"kår-"(работать)=ورزشكار"varzeškår"(спортсмен)
رنگ"rang"(цвет,
краска)
+=رنگ‌کار"rangdår"(маляр)



Похожим способом образуются научные теримны-неологизмы.

Например, с помощью того же корня -šenāsi (от глагола šenāxtan "знать") образуются слова, соответствующие русским словам с корнем -логия, -ведение (языковедение, пушкиноведение, биология, травматология итд.):

Лазарь Пейсиков, "Лексикология современного персидского языка" (1975):

... )

С блоком -garāi: vaqegarāi "реализм", xeradgarāi "рационализм", sonnatgarāi "традиционализм", fardgarāi "индивидуализм", ašubgarāi "анархизм", tabiatgarāi "натурализм", ecbātgarāi "позитивизм", nābgarāi "пуризм", sāxtemāngarāi "структурализм".

С блоком -šenāsi: vandšenāsi "аффиксология", ruyānšenāsi "эмбриология", imanišenāsi "иммунология", padidešenāsi "феноменология", āyandešenāsi "футурология", asibšenāsi "травматология", matnšenāsi "текстология", ferdowsišenāsi "фирдоусиведение", alāyemšenāsi "симиолгия" и др.

С блоком -bandi: fišbandi "картотека", dowrebandi "периодизация", xiyābānbandi "планировка улиц", māddebandi "рубрикация", qešrbandi "расслоение", "группировка", formulbandi "формулировка", tabaqebandi "классификация" и др.

С блоком -šomāri: avāmlešomāri "перечисление факторов", "фактология", "фактография", saršomāri "перепись населения", gāhšomāri "исчисление времени" и др.

С другими полуаффиксами: xeradgorizi "иррационализм", jehānbini "мировозрение", tasmimgiri "принятие решени", bāzāryābi "поиски рынков сбыта", āmārgiri "статистический подсчёт", šahrsāzi "градостроительство", bāftbardāri "проба живой ткани", nowpardāzi "новаторство", saratānzā "канцерогенный", tondnevisi "стенография", bālānegāri "высокомерие", nazargir "привлекательный", "интересный", čehresāz "портретист", bedāhenavāzi "импровизация в музыке".
yitnaechani: (Default)
Про гласные в персидскоом языке.

В. С. Расторгуева, "Опыт сравнительного изучения таджикских говоров", 1964:

Одной из отличительных особенностей фонетики древних иранских языков было, как известно, четкое фонематическое различение гласных по длительности. Так, в древнеперсидском языке, дающем нам прототип современного таджикского и персидского вокализма, было три пары гласных фонем, противопоставояемых друг другу по длительности: ī - i, ā - a, ū - u. Помимо этого там было четыре дифтонга: ai̯, āi̯, au̯, āu̯51. Дальнейший этап развития этой системы вокализма нашел отражение в среднеперсидском языке. Отличие его от предшествующего этапа заключается лишь в монофтонгизации дифтонгов: ai̯ и au̯: дифтонг ai̯ здесь перешел в долгий гласный ē, au̯ - в закрытый долгий гласный ō. Таким образом, в среднеперсидском стало уже не шесть, а восемь гласных фонем: i, ī, ē, a, ā, u, ū, ō.

Точно такой же состав гласных фонем в значительно более позднее время мы обнаруживаем в языке персидских и таджикских авторов так называемого классического периода (Рудаки, Фирдоуси, Саади и пр.; IX-XV вв. н. э.). О значении длительности гласных в этот период свидетельствует хотя бы тот факт, что именно на чередовании долгих и кратких слогов было построено стихосложение. Фонематическое противопоставление долгих и кратких гласных нашло отражение и в арабской графике. Долгие гласные обозначались особыми буквами: ī, ē - буквой ی, ū, ō - буквой و, ā - буквой ا; краткие гласные могли быть обозначены лишь подстроными и надстрочными значками (которые в обычной скорописи опускались): i - кесрой (ـِ), u - даммой (ـُ), a - фатхой (ـَ). Фонематическое противопоставление гласных ī-ē, ū-ō арабской графикой было скрыто (ū и ō обозначались одной и той же буквой و, ī и ē - буквой ی). Оно обнаруживается лишь путём анализа рифм. В таджикских и персидских поэтиках встречается специальные термины یای معروف [yā-yi maʽrūf], یای مجهول [yā-yi maǰhūl] и соотвественно واو معروف [vāv-i maʽrūf], واو مجهول [vāv-i maǰhūl]. Если буква و [vāv] обозначала гласный ū, она именовалась واو معروف [vāv-i maʽrūf], т.е. "vāv известный, явный", если же она обозначала гласный ō, её называли واو مجهول [vāv-i maǰhūl], т.е. "vāv скрытый, неизвестный"; соответственно этому, если буква ی [] обозначала гласный ī, она называлась یای معروف [yā-yi maʽrūf], т.е. " известный, явный", если же она обозначала гласный ē, её называли یای مجهول [yā-yi maǰhūl], т.е. "yā неизвесный, скрытый".

В поэтиках указывалось также, что слова с yā-yi maʽrūf и yā-yi maǰhūl нельзя рифмовать, равно как и слова с vāv-i maʽrūf и vāv-i maǰhūl. Отсюда явствует, что yā-yi maʽrūf и yā-yi maǰhūl обозначали разные звуки, разные фонемы; разные звуки обозначали также и vāv-i maʽrūf и vāv-i maǰhūl.
yitnaechani: (Default)
1. Оказывается, таджикские слова "гург" и "гуноҳ" происходят от тех же корней, что и соответствующие русские слова "волк" и "вина".
Слово "гург" происходит от авестийского "vəhrka-" (~ чешск. "vlk"), а "гуноҳ" - от среднеперсидского "vinās", которые уже больше похожи на привычные нам славянские эквиваленты. Но в ходе языковых изменений начальный звук "v" в персидском перешёл в "g" и так персидские слова приобрели свой сегодняшний вид.

2. В персидском языке за всю его историю звук "l" успел исчезнуть и появиться снова.
В древнеперсидском языке этот звук встречался только заимстованных словах, а в исконно персидских его не было. Но позже уже в среднеперсидском звук "l" появился снова - образовался из звуков rd, r, d, rθ, δ, и в среднеперсидском уже стал полноценной фонемой.

В. С. Расторгуева, "Опыт сравнительного изучения таджикских говоров", 1964:

Консонантизм
Из истории персидского консонантизма


В древнеперсидской клинописной графике нашли отражение 22 согласных звука104:

глухие смычные: p, t, k;
звонкие смычные: b, d, g;
аффрикаты: č, ǰ;
глухие щелевые: f, s, θ, š, x, h, ss͠ (θr);
звонкие щелевые: v, z, y, l;
носовые: m ,n;
дрожащие: r.

Древнеиранские согласные: w, δ, γ, ž, для которых в авестийском языке были особые знаки, в древнеперсидской графике не получили самостоятельного отображения. Наличие этих знаков в древнеперсидском языке поэтому является спорным105. Тем не менее наиболее видные специалисты по древним иранским языкам (Хр. Бартоломе, Хюбшман, А. Мейе, О. Бонвенист) склоняются к мнению, что эти звуки в древнеперсидском языке существовали. Они предполагают, что знаки для звонких смычных согласных b, d, g могли обозначать также соответствующие звонкие щелевые - w, δ, γ (в интервокальном положении106), а знаки для аффриката ǰ использовались для обозначения звонкого щелевого ž107.

Произношение согласного ss͠ точно не установлено108. А. Мейе предполагает, что это был свистящий сильный (silfante forte)109. В связи с тем, что он восходит к древнеиранскому сочетанию звуков θr (санскр. tr), некоторые иранисты обозначают его знаками ϑr(Бартоломе)109 или θr (Тольман)110.

Согласный l засвидетельствован в древнеперсидскомтолько в трёх именах собственного происхождения: в имени армянина Haldit'а, названии провинции в Вавилоне Dūbala и названии горы Labnāna112. В словах иранского происхождения этот звук в древнеперсидском языке не встречается113, поэтому принято считать его иностранным заимствованием, самому древнеперсискому языку чуждым.

... )

1) Древнеперсидские глухие смычные p, t, k в интер- и поствокальном положении положении, а также после сонантов (r, m, n) перещли в среднеперсидском (в сассанидскую эпоху) в соответствующие звонкие щелевые w, δ, γ117, а затем в новоперсидском и таджикском языках в соответствующие звонкие смычные b, d, g: ср. др.-п. āpi, ср.-п. āp, позднее āw, кл. āb, тадж. ob 'вода '; др.-п. napāt, ср.-п. napē, кл. nabēra, тадж. nabera 'внук'; др.-п. pitā, ср.-п. pitar, позднее piδar, кл. pidar, тадж. padar 'отец'; ср.-п. āpātān (< *ā-pāta-), позднее āwāδān, кл. ābād, тадж. obod 'благоустроенный, населенный'; др.-п. karta, ср.-п. kart, позднее karδ, кл. kard, тадж. kard 'сделанный'; ср.-п. ākās, кл. āgāh, тадж. ogoh 'известный' 118.

2) Древнеперсидский и ранний среднеперсидский глухой аффрикат č в интервокальном положении перешёл в новоперсидском и в таджикском в z: др.-п. hačā, ср.-п. hač, (позднее aǰ, az), кл. az, тадж. az 'от, из'; др.-п. rauča, ср.-п. roč, кл. rōz, тадж. růz 'день'119.

3) Древнеперсидский звонкий аффрикат ǰ в начале слова перешёл в среднеперсидском, новоперсидском и таджикском в z: др.-п. ǰan-, ср.-п. zan-, кл. zan-, тадж. zan- - основа наст. вр. глагола zadan 'бить'; др.-п. ǰīv-, ср.-п. zīvistan, кл. zīstan, тадж. zistan 'жить'120.

4) Древнеперсидское и авестийское v в сочетаниях vim или vr̥ перешло в среднеперсидском, новоперсидском и таджикском в g (gum < vim, gur < vr̥): ав. vəhrka-, ср.-п. gurg, кл. gurg, тадж. gurg 'волк'; ав. *vīmanah-, ср.-п. gumān, кл. gumān, тадж. gumon 'мысль, предположение'121.

5) Древнеперсидское, авестийское и среднеперсидское v в сочетаниях vi, va перешло в новоперсидском и таджикском в g (gu < vi, gu < va): др.-п., ср.-п. v(i)tart (др.-п vi + √tar), кл. guδarad, тадж. guzarad 'пусть он пройдет'; ср.-п. v(i)nās, кл. gunāh, тадж. gunoh 'вина, проступок'122.

6) Древнеперсидское и среднеперсидское v в начале слова перед ā, a, ē, ī, iy перешло в новоперсидском и литературном таджикском в b: ср.-п. vāt, позднее vāδ, кл. bād, тадж. bod; ср.-п. vāng, кл. bāng, тадж. bong; ср.-п. vēh (ав. vahyak), кл. bēh, тадж. beh 'хороший, лучший'; ср.-п. vīst (ав. vīsaiti-), кл. bīst, тадж. bist 'двадцать'123.

7) Древнеперсидское d в интервокальном положении перешло в среднеперсидском в δ, а потом в y, которое в новоперсидском и в таджикском языке после долших гласных может отпадать: ср.-п. pāy (ав. pāδa), н.-п. pāy||pā, тадж. poy 'нога'; др.-п. rādiy 'ради', ср.-п. rāδ, rāy, кл. rā, тадж. ro - послелог, указывающий на прямой объект124.

8) Древнеперсидское и среднеперсидское y в начале слова перешло новоперсидском и в таджикском в ǰ: ср.-п. yašn (ав. yasna), кл. ǰašn, тадж. ǰašn 'праздник'; ср.-п. yuxt (ав. yuxta), кл. ǰuft, тадж. ǰuft 'пара'; ср.-п. yuvān (ав. yuvān), кл. ǰavān, тадж. ǰavon 'юноша'125.
yitnaechani: (Default)
Как изменялись числительные в течении всей истории персидского языка.

Тут 4 стадии:
1. Авестийский язык. Примерно 1 тысяча лет до н. э. (Источник: С. Н. Соколов "Авестийский язык")
2. Среднеперсидский язык. 3'-7' века н. э. (Источник: В. С. Расторгуева "Среднеперсидский язык")
3. Ранне-ново-персидский язык. 9'-10' века н. э. Эпоха Хайяма, Рудаки и Фирдоуси.
4. Современный разговорный фарси, Тегеранский диалект. (Источник: Л. С. Пейсиков "Тегеранский диалект")
+
5. Современный письменный таджикский.
6, 7.Курдские языки: курманджи и сорани. (Источник: К. К. Курдоев "Грамматика курдского языка по материалам диалектов курманджи и сорани")

(Первые 4 языка даны в латинской транскрипции.)

 AvestanMiddle
Persian
Modern PersianCurdish
Early
Modern
Persian
Modern
Colloquial Farsi,
Teheran dialect
Modern
Tajik
KurmanjiSorani
1aiva-ēvakyak, yekye, yek, yeg, yekiякyekyek
2dva-dudoдуdu
3θri-, θrai-; θiṣr-seсе
4čatur-, čaθvar-;
čataṣr-
čahārčahārčårчорçarçwar
5pančapanjpanjpaɳč, paɳšпанҷpêncpênc
6xšvaššaššaššišшашşeşşeş
7haptahafthafthafҳафтhevthewt
8aštāhašthašthašҳашт heyştheşt
9navanahnuhnoнӯҳne(h)no
10dasadahdahdaдаҳde(h)de
... )
20vīsatī, vīsaitivīstbīstbis(s)бистbîstbîst
30θrisatamsīhsīhsiсӣ
40čaθvarsatamčihilčihilčelчилçilçil
50pančasatampanjāhpanjāhpaɳjåпанҷоҳpênçîpênçî
60šastšastšas(s)шастşêstşêst
70haftāthaftādhaftådҳафтодhevtehew(t)de
80haštāthaštādhašša, haštadҳаштодheyştehejde
90nahvatnavadnavadнавадnodnewêd
100sat(yak) sad(ye) sad(як) садsedsed
yitnaechani: (animated)
Ещё одна таблица (неполная).

Числительные в абазинском, абхазском, адыгейском и кабардинском языках. (Все 4 относятся к Абхазо-адыгской языковой группе Северо-Кавказской семьи.)

В абхазском и абазинском у колличественных числительных различается одушевлённая и неодушевлённая форма (класс людей и класс вещей), но нет падежей, а в кабардинском и адыгейском есть падежи, но нет классов. Потому для первых двух даются языков одушевлённая и неодушевлённая форма (animate and unanimate), а для двух вторых - форма именительного падежа.

Числительные первого десятка:

AbazaAbkhazAdygheCabardian
(anim.)(unanim.)(anim.)(unanim.)(nom.)(nom.)
1заджвызакӀыаӡәыакызырзыр
2гӀвыджьгӀвбаҩыцаҩбатӀуртӀур
3хгӀвыхпахҩыкхҧащырщыр
4пщгӀвыпщбаҧшьҩыкҧшьбаплӀырплӀыр
5хвгӀвыхвбахуҩыкхубатфыртхур
6цгӀвыцбафҩыкфбахырхыр
7быжьгӀвыбыжьбабжьҩыкбжьбаблырблыр
8агӀгӀвыагӀбаааҩыкаабайырир
9жвгӀвыжвбажәҩыкжәбабгъурбгъур
10жвагӀвыжвабажәаҩыкжәабапшӀырпщӀыр
yitnaechani: (animated)
Ещё один список Сводеша для бурятского, калмыцкого и эвенского языков.

Первые два языка относятся к Монгольской языковой семье, а третий - к Тунгуссо-манчжурской (как ульчский, про который я недавно писала).

Списки пока что не полные. В эвенском списке у меня пока что только 64 слова из нужных 207. %) В бурятском и калмыцком списках слов где-то в 2 раза больше.
Буду доделывать их по ходу. Заодно опробую возможности этого GoogleDocs'а. Кстати, там вроде можно, чтобы несколько человек редактировали один документ.

Список помогает оценить на сколько языки близки и насколько отличаются друг от друга. Заодно по ним легко определять фонетические соответствия между языками.

Кстати, один интересный момент. В бурятском и калмыцком слово "дерево" и "палка" обозначаются одним словом - "модон" (в бурятском) и "модн" (в калмыцком). А слово "лес" образуется от этого слова и звучит как "ой-модон" и "ө-модн" соответственно.

Неско слов из списка:

РусскийБуряадХальмг
солнценараннарн
луна, месяц  һарасар
водауһанусн
снегсаһанцасн
лёдмульһэнмөсн
моредалайтеңгс
сердцезүрхэнзүркн
кожа, шкура  арһанарсн
цветоксэсэгцецг
костьяһанясн
хвостһүүлсүл
спатьунтаха, нойрсохоунтх, нөөрсх
yitnaechani: (animated)
Решила опробовать этот GoogleDocs, выложить пару таблиц, посмотреть, как оно получится. Собсна:

Список Сводеша для чеченского, ингушского, хиналугского, адыгейского и абазинского языков

Чеченский и ингушский относятся к Нахской группе Северо-Кавказской языковой семьи, адыгейский и абазинский - к Абхазо-адыгской группе, а хиналугский - к отдельной ветви этой же Северо-Кавказской семьи (не имеет близкородственных языков).

Списки для чеченского, ингушского и абазинского - почти что полные. Там примерно ~200 слов. В списке для хиналугского к сожалению только 64 слова.

В скобках к некотрым словам даются формы эргативного, родительного или дательного падежей (erg, gen, dat), множественного числа (pl), плюс наречия (adv) для слов "день" и "ночь" (потому что они там слегка отличаются). о_О
yitnaechani: (animated)
Доречі, Ви знаєте, що до того, як прийняти іслам, чеченці та інґуші приблизно тисячу років сповідували християнство?

Ў 5'-6' сторіччях вони перейняли християнство від сусідніх Візантії та Грузії. Ў них були і православні церкви і цвинтарі. Іслам почав розповсюджуватися ў Чечні значно пізніше. Активне розповсюдження ісламу серед чеченців почалося ў 16' сторіччі (під час російської колонізації на Кавказі) і повінстю завершився лише ў 19 сторіччі. Саме тоді чеченці стали повністю мусульманськиим народом.

Тобто, якщо казати загалом, то "християнський стаж" у чеченців значно більший за "ісламський" (10-12 сторіч сповідування християнства та лише 3-4 сторіччя ісламу.)

Але найцікавіше, що з тих часів ў чеченській мові залишився пласт "християнської" лексики: православні назви днів тижня та деякі інші релігійні терміни.

Наприклад, чеченські назви днів тижня "пӀераска" (п'ятниця), "шот" (субота) та "кӀиранде" (неділя) походять від грецьких "параскеви", "сабат" та "кір'яке" - так само, як і в інших християнських народів Кавказу: вірменів та грузинів. Порівняйте наприклад з відповідними грузинськими "параскеві", "шабаті", "квірі" та вірменськими "шабат" та "кіракі".

(Грецьке слово "параскеві" утворено від імені християнсьої святої Параскеви П'ятниці, слово "сабато" - від гебрейського "шабат", а "кіріаке" ў перекладі з грецької означає "божий день" AFAICU.)

А назви інших днів тижня ў чеченській, грецькій, грузинській та вірменській - також утворюються за одним самим принципом - від назв числівників, причому нумерація починається з двійки.
Наприклад, грузинське слово "оршабаті" та вірменське "єркушабті" (понеділок) утворюються від слів "орі" та "єрку", якій означають "два". Так само і з назвами інших днів тижня ў грецькій, грузинській та вірменській мовах. :)
Доречі, чеченське слово "оршот" (понеділок) утворюється саме від запозиченого з грузинської слова "оршабаті".


Ось, можете порівняти назви днів тижня ў мовах "православних" народів:
(Там дається ориґінальне написання та транскрипція IPA)

УкраїнськаГрецькаЧеченськаГрузинськаВірменська
п'ятницяπαρασκευήпӀераскаპარასკევი[paraskɛβi]ուրբաթ[uɾbɑtʰ]
суботаσάββατοшотშაბათი[ʃabatʰi]շաբաթ[ʃɑbɑtʰ]
неділяκυριακήкӀирандеკვირა[kwiri]կիրակի[kiɾɑki]
(утворені від числівників)
понеділокδευτέραоршотორშაბათი[orʃabatʰi]երկուշաբթի[ɛɾkuʃɑbətʰi]
вівторокτρίτηшинараსამშაბათი[samʃabatʰi]երեքշաբթի[ɛɾɛkʰəʃɑbətʰi]
середаτετάρτηкхаараოთხშაბათი[otʰxʃabatʰi]չորեքշաբթի[ʧʰoɾɛkʰəʃɑbətʰi]
четверπέμπτηеараხუთშაბათი[xutʰʃabatʰi]հինգշաբթի[ɦiŋgəʃɑbətʰi]
yitnaechani: (animated)
Як виявилося, хакаська мова не так вже сильно відрізняється від решти тюрцьких. Ато після знайомства з якутською та чувасьткою я, чесно кажучи, злякалася, що Східнотюрцькі - це щось зовсім-зовсім інше.

Але хакаська виявилася дуже схожою на інші знайомі мені тюрцькі: той же самий синґармонізм голосних, ті ж самі афікси числа та відмінків та ті ж самі предикативні частки. Ну майже такі ж самі.

Одна з відмінностей - ў східнотюрцькіх слово не може починатися на дзвінкий вибуховий приголосий (б, д, г), як ў східнотюрцьких. От наприклад:
(Турецька та ущбецька мови належать до західнотюрцьких.)

ХакасTürkçeO'zbekУкраїнська
пуbubuцей
пірbirbirодин
писbişbishп'ять
пісbizbizми
пӱӱнbugünbugunсьогодні


Доречі, ў хакаському алфавіті одночасно використовуються літери "і", "и" та "ы" - так само як і ў казаському.


Ще, чисто для інтересу, кілька речень хакаською із перекладом:

"Олар часхыда кӧӧк тапсапчатханын пілчелер." -
"Вони знають, що зозуля співає навесні."

"Чахсы танынған кізі иртенінде уламох маңат тоғынча, аның хазығы тыыпча." -
"Добре відпочивша людина ўранці працює ще краще, її здоров'я зміцнюється."

"Тӱгенҷі сӱбені хараағызын холға аларға задание полған." -
"Було дано завдання, останнє украплення взяти ўночі."
yitnaechani: (animated)
Виявляється, ў тюрків ще ў 7'-8' сторіччях н. е. була своя писемність та держава.

Так зване Орхоно-єнисейське рунічне письмо, відоме за манускриптами та написами на кам'яних стелах ў Центральній Азії. (Паралельно ще існувало інше - Давньоуйґурське письмо, але воно не таке відоме.)

Ў ті часи тюрцькі народи жили ў Центральній Азії: ў північній Монґолії, Кирґизстані та на північному заході Китаю (сучасна аўтономія Уйґурія).
Ўже тоді вони поділялися на різні племена, такі як: оґузи, уйґури, тюрки, тюрґеші, карлуки, киркази, басмили, ази та інш.
Ці племена постійно воювали між собою, час від часу укладаючи між собою союзи або підкоряючи один одного.
Також вони з перемінним успіхом воювали з іншими народами: танґутами, манджюрами та іншими.

Прикольно, що тих написів виявилося достатньо, щоб сучасні ўчені змогли побудувати точну хронолоґію існування "давньотюрцької цивілизації". Також ці тексти дають добре уявлення про те, як жили давні тюрки та якою мовою вони розмовляли.


Нещодавно я надибала кілька орхонських текстів, з транскрипцією та перекладом.

BTW З транскрипцією реальна морока - ў різних книжках використовують різні способи запису. В одних - казаський кирилічний алфавіт; в інших - специфічну форму латиниці з літерою ї, яку дуже важко сприймати.
Я для зручності переводжу її ў сучасну тюрцьку латиницю, бо вона зараз відома великій кількості людей.


Ось приклад орхонського письма. Уривок з напису на честь померлого хана Кюль-теґіна. Вчені вважають, що її зроблено ў 731 році н. е., і конкретною датою смерті називають 27 лютого. (AFAICU Давні тюрки використовували китайський календар.)

Тут дається рунічна форма, приблизна латинська транскрипція та український переклад.

Невеличке пояснення щодо транскрипції:
ş, ç - шиплячі приголосні "ш" та "ч".
q, ğ - увулярні приголосні [q] та [ɢ].
ö, ü - голосні переднього ряду [ø] та [y].
ı - неогубленка голосна [ɯ]. Вимовляється, як [u], але губи при цьому не скруглюються "трубочкою".


Kül-tegin [altı otuz] yaşıŋa qırq az tapa süledimiz. Sünüg batımı qarığ sökipen Kögmen yaşığ toğa yorıp qırq az budunığ uda basdımız. Qağanıŋ birle Soŋa yışda süŋüsdimiz. Kül-tigin Bayırqunıŋ aq adğırığ binip oplayu tegdi.

Bir erig oqun urtı eki erig udüşru sançdü. Ol tegdükde Bayırqunıŋ aq adğirığ udlıqın sıyu urtı. Qırq az qağanın ölürtimiz ilin altımız. Ol yılqa türgis tapa Altun yasığ toğa...
Коли Кюль-теґіну було двадцять шість років, ми пішли війною на кирказів. Пробившися крізь сніг глибиною зі спис, та піднявшись на Кьоґменську чорноту, ми напали на кирказький народ, коли він спав. Ми билися з їх каґаном ў чорноті Сунґа. Кюль-теґін, сівши верхи на білого жеребця з Байирку, кинувся на ворога.

Одного воїна він вразив стрілою, двох воїнів, одного за одним заколов [списом]. Ў цьому бою він знівечив білого жеребця з Байирку, зламавши йому стегно. Ми вбили кирказького каґана, взяли його державу. Ў тому ж році ми пішли проти тюрґешів, піднявшися на Алтунську черноту...



Потім я планую викласти ще й інші тексти, коли причешу їх і приведу ў належний вигляд. Плюс ще різну цікаву інфу про історію давніх тюрків. Ў них ў ту епоху було досить таке активне життя. :))
yitnaechani: (nobu chan)
Всі чули про китайську мову, але мало хто знає, що насправді це не одна мова, а ціла ґрупа мов, які досить сильно відрізняються одна від одної.

Ўсього їх 6: мандаринська, кантонська, шанґхайська, хакка, мін, шянґ та ґан.

Ўсі вони походять від старокитайської мови, яка існувала ў 7-14 сторіччях н.е.
Різні її діалекти стали розвиватися по-різному.
Ў результаті кожна з цих мов одні риси старокитайської зберегла, а інші - втратила. Причому ў кожній з них це відбулося по-своєму.

Наприклад, шанґхайська мова єдина зберегла дзвінкі приголосні, але ў ній зазнала сильного спрощення система тонів. Кантонська зберегла кінцеві приголосні -p, -t, -k; але перестала розрізняти шиплячі та свистячі.

Ўзагалі, найближчою до старокитайської "материнської" мови, і ў цей же самий час найскладнішою з китайських, вважаться мова хакка. Ў ній найскладніша система тонів - цілих 12.
(Для порівняння: ў кантонській - 9, ў мандаринській - 5, а ў шанґхайській - ўзагалі лише 2.)

Кожна з цих мов розповсюджена ў своєму реґіоні Китаю. Вони широко використовуються при повсякденному спілкуванні, але на жаль ў літературі та ЗМІ використовується загалом лише мандаринська. Ўсі інші "пригноблюються".
На 3 китайських мовах: мандаринській, кантонській та шанґхайській записують велику кількість пісень (сучасна поп- та рок-музика), тож ці мови можна ввжати досить популярними.
Становище інших мов - гірше. Вони не мають літературної форми, яка могла б "закріпити" їх використання - тому вони поступово витісняються з різних сфер життя офіційною мандаринською.


Найбільш відомі з китайських мов дві: мандаринська та кантонська. Саме про них і піде мова.

Мандаринська мова росповюджена на півночі Китаю; вона є офіційною мовою КНДР, і використовується ў літературі та ЗМІ. Ў сучасному Китаї вона використовується, як мова міжетнічного спілкування. Також окрема діалектна форма мандаринської (тайванська мандаринська) є офіційною мовою республіки Тайвань.
Кантонська мова використовується ў південному реґіоні Ґуанґдунґ (Кантон). Раніше вона широко використовувалася ў літературі (Південні регіони історично були більш розвинені ў кільтурному плані, ніж північні.) Вона є одною з офіційних мов ў Макао та Синґапурі, і також до недавна - ще й ў Гонґконґу. Також вона є ў якійсь мірі мовою міжетнічного спілкування на півдні Китаю, та мовою китайської діаспори ў світі (Америка, Аўстралія, Єўропа).

Мандаринська та кантонська досить сильно розрізняються:
- фонетично: ў них різна кількість тонів, голосних та кінцевих приголосних (код),
- лексично,
- морфолоґічно: використовуються різні службові частки, різни покажчики часу; і також по-різному використовуються "лічбові слова".


Ось 3 речення, на прикладі яких можна приблизно так зрозуміти, ў чому різниця між цими 2 мовами:

(Якщо ў Вас замість фонетичних символів відображаються квадратики, можете перейти під кат - там ўсе буде ў нормі.)

"Ти хто?":

МоваНаписанняРоманізаціяТранскрипція IPA
Мандариньска: 你是誰。ni3 shi4 shei2[nɪ˨˩˦ ʂɪ˥˩ ʂeɪ͡˧˥]
Кантонська: 你係邊個。nei5 hai6 bin1go3[neɪ͡˩˧ ɦɐɪ͡˨ pɪŋ˥go˧]


"Це - їхнє.":

МоваНаписанняРоманізаціяТранскрипція IPA
Мандариньска: 這是他們的。zhe4 shi4 ta1men de[tʂ͡ɤ˥˩ ʂɪ˥˩ tʰa˥ mɤn˨ dɤ˨]
Кантонська: 呢係佢哋嘅。ni1 hai6 koei5dei6 ge3[nɪ˥˧ hɐɪ͡˨ kʰøɪ͡˩˧ deɪ͡˩˧ gɛ˧]


Довге речення сховано під кат, щоб не розтягувати сторінку. )

Як бачите, варіанти речень цими 2 мовами розрізняються фонетично, і письмово, і навіть трошки ґраматично (слово "мій" ў 3-ому реченні).
___

Кантонська мова, зберегла більшу фонетичну схожість із старокитайською мовою, ў той час як мандаринська більше "мутувала" і стала більше відрізнятися від неї. Тому зазвичай слова, запозичені іншими народами з давньокитайської, більш схожі на кантонські, ніж на мандаринські. Порівняйте, наприклад, японські слова, запозичені з давньо- та старокитайської мов; та їх сучасні відповідники:

Звісно, враховуючи фонетичні зміни, які відбулися ў цих мовах. Наприклад, поступовий процес оглушення дзвінких приголосних ў давньокитайській, та перехід p -> h в японській, а також закон відкритого складу.

СловоМандаринськаКантонськаЯпонськаЗначення
第六di4liu4[ti˥˩ liy͡˥˩]dai6luk6[tɐɪ͡˨ lʊk̚˨]dairokuшостий
pu2[pʰu˧˥]buk6[pʊk̚˨]bokuслуга
西xi1[ɕɪ˥]sai1[sɐɪ͡˥˧]sai-, sei-захід
大学da4xue2[ta˥˩ ɕuɤ͡˧˥]daai6hok6[taɪ͡˨ ɦɔk̚˨]daigakuуніверсітет
北京bei3jing1[peɪ͡˧ ʨɪŋ]bak1ging1[pɐk̚˥ kɪŋ˥]pekinПекін
革命家ge2ming4jia1[kɤ˧ mɪŋ ʨɪa͡˥˩]gaak3ming6gaa1[kak̚˧ mɪŋ˨ ka˥]kakumeikaреволюціонер
ben3[pɤn˨˩˦]bun2[pʊn˧˥]hon-, -bon-книга
bei3[peɪ͡˨˩˦]bak1[pɐk̚˥]hoku- (p -> h)північ



Отож. Ў чому ж приблизно різниця між кантонською та мандаринською? Розглянемо по пунктах.

0. Загальні відомості про китайські мови
1. Фонетика
1.0. Будова складу ў китайських мовах
1.1. Коди
1.2. Шиплячі та свистячі приголосні
1.3. Тони
1.4. Інші відмінності
2. Морфолоґія та лексика
2.1. Ґраматичні частки
2.2. Часи
2.3. Лексика
2.4. Різне використання "лічбових слів"
2.5. Числівники. Порівняння


Багато літер та таблиць )
yitnaechani: (Default)
Знаєте, ў різних мовах різна кількість рядів ў вказівних займенників ("цей"-"той", "тут"-"там"). Наприклад от, в українській та анґлійській ўсього 2: "цей/this" та "той/that".

Ў деяких мовах (японська, вірменська, давньоруська та інш.) розрізняються 3 ряди, ў залежності від близькості/віддаленості до того, хто каже.

Наприклад от, ў турецькій:
bu цей (близько до того, хто каже)
şu той (трошки далі, але ў межах бачимості)
o той (далеко, десь за межами бачимості)


А от ў деяких мовах Кавказької родини - ще складніше. Там деякі вказівні займенники розрізняються від положення вище/нижче від того, хто каже.

Тобто, наприклад, якщо одна людина стоїть на високому пагорбі, друга - під пагорбом, а десь на висоті між ними росте дерево.
То перший з них, вказуючи на це дерево, аварською мовою скаже "гъоб гъветӀ" [ʁob ʁʷɛtʼ] - "те (що нижче) дерево"; а другий - "лъоб гъветӀ" [ɬob ʁʷɛtʼ] - "те (що вище) дерево".

Тому загалом ў цих мовах виходить не 3 вказівні займенники, а 5:

Ўсі займенники дані ў формі чоловічого роду однини.
АварськаАрчійськаЗначення
ав (гьав)йавцей (ближче)
эв (гьев)йамутой (трошки далі)
дов (гьадав)товтой (десь далеко)
лъов (гьалъав)гъудутой (вище)
гъов (гьагъав)гудутой (нижче)


("гь" = [ɦ], вимовляється, як українська "г".)
yitnaechani: (Default)
Читаю книжку "Давньоруська мова домонґольскої пори". Виявляється, такі сучасні українські слова, як кут, наймит, митник, вуй, вабити, жадати, подвоїти, ворожити, могутній, кажан, черевик, зозуля та велетень, походять ще з тих часів.

Доречі деякі слова спочатку мали зовсім інше значення. Наприклад, от:

словоспочатку означало
вологажир (а в анґлійскій AFAIK навпаки, слово "fat" спочатку означало "вологий", а потім стало означати "жирний, товстий")
вежанамет
бридкийгострий, різкий
годинадоля
лагодитидогоджати, пестити
yitnaechani: (pink)
Нещодавно, під час перегляду аніме "Наруто Шіппуден", полізла до Вікіпедії, щоб знайти більше інформації про персонажів. І побачила, що в україномовній вікі панує повний безлад щодо передачі японських імен. В одних випадках використовують систему Гепберна, в інших - Поліванова, а ў третіх - обидві.

Наприклад, бідного Какаші-сенсея в одній самій статті називають то "Гатаке Какаші", то "Хатаке Какасі". Це якийсь жах.

Ўзагалі, як, на Вашу власну думку, слід транслітерувати японські слова та імена? ;) Зи системою Гепберна, Поліванова, чи ўзагалі якось по-іншому?
Як правильіше: Джінчюрікі чи Дзінтюрікі, Гіната чи Хіната, ніндзя чи нінджя?

Наприклад, в en-wiki стверджується, ніби японські 'j', 'ch', 'sh' це не альвеолярні звуки, а альвеоло-палатальні (свистячо-шиплячі).
Я чула свистячо-шиплячі ў адиґейській мові, і можу сказати, що вони не дуже схожі на японські шиплячі.

Японьскі звучать, як звичайні м'які шиплячі. Мені здається, що саме так їх і треба записувати.

Щодо 'h'... Наскількі я розумію, між голосними вона вимовляється як дзвінкий [ɦ], а в усіх інших випадках - як глухий [h]. Тобто "Хіната" та "Хаякава" є сенс писати через "х", а "Конога" та "огайо" - через "г".

AFAIK Голосні 'u' (う) та 'i' (い) - екстра-короткі (як у монґольських). Ў європейських мовах таких звуків немає, тому неосвідченим європейцям іноді може здатися, що ці звуки не вимовляються (хоча це не так). Тому при транслітерації за системою Поліванова ці звуки часто опускають і пишуть "Коске", "Нацке" та "дешьта", замість "Косуке", "Нацуке" та "дешіта". Мене такі речі дуже дратують.

Profile

yitnaechani: (Default)
yitnaechani

October 2016

S M T W T F S
      1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 08:59 am
Powered by Dreamwidth Studios