![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Орхоно-єнисейська писемність
Oct. 12th, 2009 07:06 amВиявляється, ў тюрків ще ў 7'-8' сторіччях н. е. була своя писемність та держава.
Так зване Орхоно-єнисейське рунічне письмо, відоме за манускриптами та написами на кам'яних стелах ў Центральній Азії. (Паралельно ще існувало інше - Давньоуйґурське письмо, але воно не таке відоме.)
Ў ті часи тюрцькі народи жили ў Центральній Азії: ў північній Монґолії, Кирґизстані та на північному заході Китаю (сучасна аўтономія Уйґурія).
Ўже тоді вони поділялися на різні племена, такі як: оґузи, уйґури, тюрки, тюрґеші, карлуки, киркази, басмили, ази та інш.
Ці племена постійно воювали між собою, час від часу укладаючи між собою союзи або підкоряючи один одного.
Також вони з перемінним успіхом воювали з іншими народами: танґутами, манджюрами та іншими.
Прикольно, що тих написів виявилося достатньо, щоб сучасні ўчені змогли побудувати точну хронолоґію існування "давньотюрцької цивілизації". Також ці тексти дають добре уявлення про те, як жили давні тюрки та якою мовою вони розмовляли.
Нещодавно я надибала кілька орхонських текстів, з транскрипцією та перекладом.
BTW З транскрипцією реальна морока - ў різних книжках використовують різні способи запису. В одних - казаський кирилічний алфавіт; в інших - специфічну форму латиниці з літерою ї, яку дуже важко сприймати.
Я для зручності переводжу її ў сучасну тюрцьку латиницю, бо вона зараз відома великій кількості людей.
Ось приклад орхонського письма. Уривок з напису на честь померлого хана Кюль-теґіна. Вчені вважають, що її зроблено ў 731 році н. е., і конкретною датою смерті називають 27 лютого. (AFAICU Давні тюрки використовували китайський календар.)
Тут дається рунічна форма, приблизна латинська транскрипція та український переклад.
Невеличке пояснення щодо транскрипції:
ş, ç - шиплячі приголосні "ш" та "ч".
q, ğ - увулярні приголосні [q] та [ɢ].
ö, ü - голосні переднього ряду [ø] та [y].
ı - неогубленка голосна [ɯ]. Вимовляється, як [u], але губи при цьому не скруглюються "трубочкою".
Потім я планую викласти ще й інші тексти, коли причешу їх і приведу ў належний вигляд. Плюс ще різну цікаву інфу про історію давніх тюрків. Ў них ў ту епоху було досить таке активне життя. :))
Так зване Орхоно-єнисейське рунічне письмо, відоме за манускриптами та написами на кам'яних стелах ў Центральній Азії. (Паралельно ще існувало інше - Давньоуйґурське письмо, але воно не таке відоме.)
Ў ті часи тюрцькі народи жили ў Центральній Азії: ў північній Монґолії, Кирґизстані та на північному заході Китаю (сучасна аўтономія Уйґурія).
Ўже тоді вони поділялися на різні племена, такі як: оґузи, уйґури, тюрки, тюрґеші, карлуки, киркази, басмили, ази та інш.
Ці племена постійно воювали між собою, час від часу укладаючи між собою союзи або підкоряючи один одного.
Також вони з перемінним успіхом воювали з іншими народами: танґутами, манджюрами та іншими.
Прикольно, що тих написів виявилося достатньо, щоб сучасні ўчені змогли побудувати точну хронолоґію існування "давньотюрцької цивілизації". Також ці тексти дають добре уявлення про те, як жили давні тюрки та якою мовою вони розмовляли.
Нещодавно я надибала кілька орхонських текстів, з транскрипцією та перекладом.
BTW З транскрипцією реальна морока - ў різних книжках використовують різні способи запису. В одних - казаський кирилічний алфавіт; в інших - специфічну форму латиниці з літерою ї, яку дуже важко сприймати.
Я для зручності переводжу її ў сучасну тюрцьку латиницю, бо вона зараз відома великій кількості людей.
Ось приклад орхонського письма. Уривок з напису на честь померлого хана Кюль-теґіна. Вчені вважають, що її зроблено ў 731 році н. е., і конкретною датою смерті називають 27 лютого. (AFAICU Давні тюрки використовували китайський календар.)
Тут дається рунічна форма, приблизна латинська транскрипція та український переклад.
Невеличке пояснення щодо транскрипції:
ş, ç - шиплячі приголосні "ш" та "ч".
q, ğ - увулярні приголосні [q] та [ɢ].
ö, ü - голосні переднього ряду [ø] та [y].
ı - неогубленка голосна [ɯ]. Вимовляється, як [u], але губи при цьому не скруглюються "трубочкою".
 | |
| Kül-tegin [altı otuz] yaşıŋa qırq az tapa süledimiz. Sünüg batımı qarığ sökipen Kögmen yaşığ toğa yorıp qırq az budunığ uda basdımız. Qağanıŋ birle Soŋa yışda süŋüsdimiz. Kül-tigin Bayırqunıŋ aq adğırığ binip oplayu tegdi. Bir erig oqun urtı eki erig udüşru sançdü. Ol tegdükde Bayırqunıŋ aq adğirığ udlıqın sıyu urtı. Qırq az qağanın ölürtimiz ilin altımız. Ol yılqa türgis tapa Altun yasığ toğa... | Коли Кюль-теґіну було двадцять шість років, ми пішли війною на кирказів. Пробившися крізь сніг глибиною зі спис, та піднявшись на Кьоґменську чорноту, ми напали на кирказький народ, коли він спав. Ми билися з їх каґаном ў чорноті Сунґа. Кюль-теґін, сівши верхи на білого жеребця з Байирку, кинувся на ворога. Одного воїна він вразив стрілою, двох воїнів, одного за одним заколов [списом]. Ў цьому бою він знівечив білого жеребця з Байирку, зламавши йому стегно. Ми вбили кирказького каґана, взяли його державу. Ў тому ж році ми пішли проти тюрґешів, піднявшися на Алтунську черноту... |
Потім я планую викласти ще й інші тексти, коли причешу їх і приведу ў належний вигляд. Плюс ще різну цікаву інфу про історію давніх тюрків. Ў них ў ту епоху було досить таке активне життя. :))
