yitnaechani: (animated)
Thomas Kasulis, "Japanese Philosophy" - Интересная статья про историю развития философии и религии в Японии. Не очень длинная.
Там в общих чертах рассказывается и про древние анимические культы, и про появление дзен-буддизма, и про становление синтоизма, и про более позднее влияние западной философии.

Я когда-то пыталась найти инфу о том, как формировалось мировозрение японцев, чтобы понять наконец, почему же они так отличаются от нас. Эта статья объяснила хоть и не всё, но суть некоторых явлений таки раскрыла.
yitnaechani: (ingrid karlson)
via [livejournal.com profile] yuta_siberia

"Брати Карамазови" Достоєвського ў виконанні японського театру Такарадзука. Ўсі ролі виконуються виключно жінками.

Цікаво так виглядає. o_O



yitnaechani: (animated)


Я писала про свою ідею зробити "урок" японської мови на основі діалоґів з аніме. Так як я не знайшла нічого подібного, то я вирішила сама зробити щось ў такому от форматі. Це моя перша спроба. Буде цікаво почути Ваші думки та зауваження з цього приводу. (Тільки не кидайтеся капцями.)

Власне, такий спосіб вдрізняється від звичаних текстів-вправ з підручників лише тим, що ў ньому розглядається діалоґ з відомого фільму. І тим, що ўсіх його учасників - з усіма їхніми емоціями та інтонаціями - можна безпосередньо побачити та почути. IMHO Це робить сприйняття тексту значно легшим.

Отож. Для початку я вирішила взяти діалоґ між Чіхіро та чаклункою Дзенібою - з усім відомої анімешки Хаяо Міядзакі "Сен та Чіхіро ў полоні духів".
Діалоґ не дуже довгий - ўсього 5 хвилин. З усіх персонажів у сцені говорять лише 2: Чіхіро та Дзеніба. Їх мова трошки розрізняється стилістично.

Дзеніба - стара жінка. Тому ў соціальній ієрархії японського суспільства вона стоїть вище ніж Чіхіро та інші персонажі - і це відображається ў її стилі мовлення. Звертаючись до них, вона використовує займенники "anta" та "omae" - так звертаються загалом до молодших або нижчих за статусом. Звертатися так до старших - було б неввічливо. Також вона вживає спеціальні частки "kai" та "sa".
Загалом же Дзеніба говорить досить ввічливо та привітно.

Ў діалоґу трапляютья досить довгі речення: з однорідними членами та підрядними реченнями. Також там зустрічається кілька цікавих дієслівних конструкцій: конструкція мимовільності з дієсловом ちゃう "chau", ў тому числі довга фраза-конструкція 踏み潰しちゃいました "fumi tsubushi chai mashita" ("о ні, здається, я його розчавила") - яка складається з 4 дієслів.

Ў цьому діалоґу трапляються такі цікаві вирази та слова, як:

НаписанняТранскрипціяЗначення
糸を紡ぐito o tsumuguпрясти прядиво
お茶を入れるo-cha o ireruприготувати чай
両親ryoushinбатьки (обидвоє)
双子futagoблизнюк, близнючка, близнюки
操るayatsuruманіпулювати, контролювати
気が合うkiga-auладнати, бути ў добрих стосунках (з кимось)
しかないshikanaiнема вибору
kyakuгість, відвідувач
お出でoideпроходьте, заходьте (старий японський вираз)


Послідовність:
0. Відео-фраґмент або просто звукова доріжка з діалоґом. (Щоб можна було одночасно і читати, і слухати діалоґ.)
1. Потім йде сам діалоґ: японські ієроґліфи, транскрипція ромаджі та український переклад.
2. Пояснення щодо ґраматики. Там вказуються всі діслівні конструкції, вжиті ў діалоґу. Також пояснюються основи ґраматики - для тих, хто до цього не дуже часто стикалися з японською мовою.
3. Розбір речень. Так вказується де, яке слово; і де яку вжито специфічну форму або конструкцію.

Read more... )
yitnaechani: (ingrid karlson)
Нажаль воно не вмістилося в основний пост з діалоґом, тож довелося запхати його в окремий.

デニスさえタラスを見た。Denisu sae Tarasu wo mita.Навіть Денис бачив Тараса.
デニスタラスを見た。Denisu mo Tarasu wo mita.Денис теж бачив Тараса.
オクサナはデニスタラス見た。Okusana wa Denisu mo Tarasu mo mita.Оксана бачила і Дениса, і Тараса.


Багато літер та таблиць )
yitnaechani: (animated)
Доброго ранку! В Україні 9:05. Вас вітає радіо "Фантасмаґорія" і його постійна ведуча Юля "Yitnæchani".

Сьогодні ми поговоримо про цікавий японській вираз "ітада кімасу", який японці промовляють перед їжею. Виявляєтья цей вираз з'явився ще ў давні часи, ще коли розмовляли старояпонською - тому сучасні японці не знають, що він означає; так само як сучасні росіяни, наприклад, не розуміють значення своїх виразів "спасибо" та "пожалуйста".

Кейта Іґучі, "Чого мене навчило Ітадакімасу":

"Ітада кімасу". Ми промовляємо цей вираз кожного дня, кожного разу перед їжею. Чи знаєте Ви, що він означає? Минулого літа, я приїздив до Австралії, і там зупинився ў домі містера Рейґена. За столом я, як завжди, сказав "ітада кімасу". Тоді місіс Рейґен поцікавился ў мене - спитала, що я сказав і що це означає. Я хотів відповісти на це питання. Але, на жаль, я не знав, що це означає. Я не знав значення слова, яке я повторюю раз за разом. Мені було соромно, я був приголомшений. Виявляється, я знаю дуже мало про Японію, японську культуру та звичаї, які мене оточують.

Як тільки я повернувся назад до Японії, я пошукав це слово ў своєму словнику.
Там було написано, що "ітада кімасу" означає "я приймаю твоє життя". Коли ми готуємо їжу, ми жертвуємо життями різних тварин та рослин. Тож "ітада кімасу" означає вдячність за ці життя...


Ўзагалі, я так розумію, це одне з правил японського будизму "не можна забирати чиєсь життя, не вшанувавши його" - забирати чиєсь життя просто так ввжається неправильним. І це ў якійсь мірі стосується і життів тварин та рослин, з яких готують їжу - тому давні японці ніби віддавали їм пошану перед тим, як з'їсти.
yitnaechani: (animated)
Пісня красуні Жизель з фільму-м'юзикла "Enchanted" - тут варіант японською мовою.

Звучить дуже гарно. :))) Навіть трошки краще за анґломовний ориґінал. Там збоку є лінк на нього - тож можна порівняти.

yitnaechani: (animated)



[livejournal.com profile] lana_svitankova переклала статтю Юкарі Іватані Кейн про те, як слід носити кімоно. Стаття дуже цікава і містить багато різних фактів. :) Як кажуть японці "суґой-суґой-суґой!". ^_^

"Правила носіння кімоно":

Є цілий перелік правил щодо прийнятних кольорів, тканин і малюнку відповідно події, сезону й віку. Наприклад, юката носять лише влітку, а восени, взимку та навесні одягають авасе. Молоді панянки носять яскраві кольори, заміжнім і старшим жінкам годяться більш спокійні відтінки. Навіть вигляд рукавів залежить від сімейного статусу.

...

Обі, довжина якого може сягати чотирьох метрів, огортають навколо талії і зав’язують за спиною у великий вузол, що зветься „барабан”. Є багато цікавих способів зав’язувати обі, але ними користуються незаміжні жінки.
Більшість прихильників традицій наполягає на неухильному дотриманні певних правил, як от довжина, кількість шарів чи спосіб зав'язування вузла обі.

...

Після цього потрібно опанувати вміння надання форми жорсткому комірцю наґадзюбану, над яким викладається кімоно. Він визначає, як кімоно виглядатиме ззаду. „Якщо комірець надто прилягатиме до шиї, це буде несмаком, а якщо занизько його спустити, скидатимешся на хостес з бару в Ґінзі,” – повчала мене пані Мородзумі, коли я тренувалась у вкладанні комірця наґадзюбану, щоб лежав десь чотирма сантиметрами нижче від початку шиї. Передня частина комірця повинна лежати навхрест і закривати якомога більше шкіри, як і годиться скромній пані.

Suara

Oct. 7th, 2009 01:58 pm
yitnaechani: (animated)
-Світлина-

Нещодавна© відкрила для себе японську співачку на ім'я Суара.

Ў неї дуже приємний та чистий голос. І тексти пісень, які вона співає, досить такі світлі та життєрадісні. Про "дітячі малюнки на асфальті", "бескінечну блакить неба", "крила свободи", та ўсе таке інше. :)

Я вирішила викласти тут лінки на кілька її пісень, плюс ще тексти, транскрипції та анґлійські переклади до них. Раптом комусь теж буде цікаво.

PS А ўзагалі, ў такий спосіб - за допомогою пісень - значно краще виходить вчити мови.

Musou uta (Пісня про мрію, 夢想歌)mp3,
японський текст, транскрипція ромаджі та анґлійський переклад
Найкраща з її пісень. :) Опенінґ з відомої анімешки "Utawareru mono".
Hikari no kisetsu (Сезон Світла?, 光の季節)mp3, текст та транскрипціяТеж дуже гарна та світла пісня
Mugen no oka (夢幻の丘)mp3 
Adamant faith (японською)mp3 
Taiyou to tsuki (Сонце та місяць, 太陽と月) rar-архів,
японські тексти купою
Тут цілий альбом з різними піснями. Вони дуже гарні і ўсі виключно японською, хоча назви там ў деяких анґлійською.


Тексти та переклади )
yitnaechani: (nobu chan)
Всі чули про китайську мову, але мало хто знає, що насправді це не одна мова, а ціла ґрупа мов, які досить сильно відрізняються одна від одної.

Ўсього їх 6: мандаринська, кантонська, шанґхайська, хакка, мін, шянґ та ґан.

Ўсі вони походять від старокитайської мови, яка існувала ў 7-14 сторіччях н.е.
Різні її діалекти стали розвиватися по-різному.
Ў результаті кожна з цих мов одні риси старокитайської зберегла, а інші - втратила. Причому ў кожній з них це відбулося по-своєму.

Наприклад, шанґхайська мова єдина зберегла дзвінкі приголосні, але ў ній зазнала сильного спрощення система тонів. Кантонська зберегла кінцеві приголосні -p, -t, -k; але перестала розрізняти шиплячі та свистячі.

Ўзагалі, найближчою до старокитайської "материнської" мови, і ў цей же самий час найскладнішою з китайських, вважаться мова хакка. Ў ній найскладніша система тонів - цілих 12.
(Для порівняння: ў кантонській - 9, ў мандаринській - 5, а ў шанґхайській - ўзагалі лише 2.)

Кожна з цих мов розповсюджена ў своєму реґіоні Китаю. Вони широко використовуються при повсякденному спілкуванні, але на жаль ў літературі та ЗМІ використовується загалом лише мандаринська. Ўсі інші "пригноблюються".
На 3 китайських мовах: мандаринській, кантонській та шанґхайській записують велику кількість пісень (сучасна поп- та рок-музика), тож ці мови можна ввжати досить популярними.
Становище інших мов - гірше. Вони не мають літературної форми, яка могла б "закріпити" їх використання - тому вони поступово витісняються з різних сфер життя офіційною мандаринською.


Найбільш відомі з китайських мов дві: мандаринська та кантонська. Саме про них і піде мова.

Мандаринська мова росповюджена на півночі Китаю; вона є офіційною мовою КНДР, і використовується ў літературі та ЗМІ. Ў сучасному Китаї вона використовується, як мова міжетнічного спілкування. Також окрема діалектна форма мандаринської (тайванська мандаринська) є офіційною мовою республіки Тайвань.
Кантонська мова використовується ў південному реґіоні Ґуанґдунґ (Кантон). Раніше вона широко використовувалася ў літературі (Південні регіони історично були більш розвинені ў кільтурному плані, ніж північні.) Вона є одною з офіційних мов ў Макао та Синґапурі, і також до недавна - ще й ў Гонґконґу. Також вона є ў якійсь мірі мовою міжетнічного спілкування на півдні Китаю, та мовою китайської діаспори ў світі (Америка, Аўстралія, Єўропа).

Мандаринська та кантонська досить сильно розрізняються:
- фонетично: ў них різна кількість тонів, голосних та кінцевих приголосних (код),
- лексично,
- морфолоґічно: використовуються різні службові частки, різни покажчики часу; і також по-різному використовуються "лічбові слова".


Ось 3 речення, на прикладі яких можна приблизно так зрозуміти, ў чому різниця між цими 2 мовами:

(Якщо ў Вас замість фонетичних символів відображаються квадратики, можете перейти під кат - там ўсе буде ў нормі.)

"Ти хто?":

МоваНаписанняРоманізаціяТранскрипція IPA
Мандариньска: 你是誰。ni3 shi4 shei2[nɪ˨˩˦ ʂɪ˥˩ ʂeɪ͡˧˥]
Кантонська: 你係邊個。nei5 hai6 bin1go3[neɪ͡˩˧ ɦɐɪ͡˨ pɪŋ˥go˧]


"Це - їхнє.":

МоваНаписанняРоманізаціяТранскрипція IPA
Мандариньска: 這是他們的。zhe4 shi4 ta1men de[tʂ͡ɤ˥˩ ʂɪ˥˩ tʰa˥ mɤn˨ dɤ˨]
Кантонська: 呢係佢哋嘅。ni1 hai6 koei5dei6 ge3[nɪ˥˧ hɐɪ͡˨ kʰøɪ͡˩˧ deɪ͡˩˧ gɛ˧]


Довге речення сховано під кат, щоб не розтягувати сторінку. )

Як бачите, варіанти речень цими 2 мовами розрізняються фонетично, і письмово, і навіть трошки ґраматично (слово "мій" ў 3-ому реченні).
___

Кантонська мова, зберегла більшу фонетичну схожість із старокитайською мовою, ў той час як мандаринська більше "мутувала" і стала більше відрізнятися від неї. Тому зазвичай слова, запозичені іншими народами з давньокитайської, більш схожі на кантонські, ніж на мандаринські. Порівняйте, наприклад, японські слова, запозичені з давньо- та старокитайської мов; та їх сучасні відповідники:

Звісно, враховуючи фонетичні зміни, які відбулися ў цих мовах. Наприклад, поступовий процес оглушення дзвінких приголосних ў давньокитайській, та перехід p -> h в японській, а також закон відкритого складу.

СловоМандаринськаКантонськаЯпонськаЗначення
第六di4liu4[ti˥˩ liy͡˥˩]dai6luk6[tɐɪ͡˨ lʊk̚˨]dairokuшостий
pu2[pʰu˧˥]buk6[pʊk̚˨]bokuслуга
西xi1[ɕɪ˥]sai1[sɐɪ͡˥˧]sai-, sei-захід
大学da4xue2[ta˥˩ ɕuɤ͡˧˥]daai6hok6[taɪ͡˨ ɦɔk̚˨]daigakuуніверсітет
北京bei3jing1[peɪ͡˧ ʨɪŋ]bak1ging1[pɐk̚˥ kɪŋ˥]pekinПекін
革命家ge2ming4jia1[kɤ˧ mɪŋ ʨɪa͡˥˩]gaak3ming6gaa1[kak̚˧ mɪŋ˨ ka˥]kakumeikaреволюціонер
ben3[pɤn˨˩˦]bun2[pʊn˧˥]hon-, -bon-книга
bei3[peɪ͡˨˩˦]bak1[pɐk̚˥]hoku- (p -> h)північ



Отож. Ў чому ж приблизно різниця між кантонською та мандаринською? Розглянемо по пунктах.

0. Загальні відомості про китайські мови
1. Фонетика
1.0. Будова складу ў китайських мовах
1.1. Коди
1.2. Шиплячі та свистячі приголосні
1.3. Тони
1.4. Інші відмінності
2. Морфолоґія та лексика
2.1. Ґраматичні частки
2.2. Часи
2.3. Лексика
2.4. Різне використання "лічбових слів"
2.5. Числівники. Порівняння


Багато літер та таблиць )
yitnaechani: (pink)
Origa - Mizu no Madoromi. IMHO Найкраща з її пісень. ^_^ Опенінґ з анімешки "Fantastic Children". Співає японською з трошки помітним російським акцентом.

Текст пісні, транскрипція та анґлійський переклад - отут.
yitnaechani: (pink)
Нещодавно, під час перегляду аніме "Наруто Шіппуден", полізла до Вікіпедії, щоб знайти більше інформації про персонажів. І побачила, що в україномовній вікі панує повний безлад щодо передачі японських імен. В одних випадках використовують систему Гепберна, в інших - Поліванова, а ў третіх - обидві.

Наприклад, бідного Какаші-сенсея в одній самій статті називають то "Гатаке Какаші", то "Хатаке Какасі". Це якийсь жах.

Ўзагалі, як, на Вашу власну думку, слід транслітерувати японські слова та імена? ;) Зи системою Гепберна, Поліванова, чи ўзагалі якось по-іншому?
Як правильіше: Джінчюрікі чи Дзінтюрікі, Гіната чи Хіната, ніндзя чи нінджя?

Наприклад, в en-wiki стверджується, ніби японські 'j', 'ch', 'sh' це не альвеолярні звуки, а альвеоло-палатальні (свистячо-шиплячі).
Я чула свистячо-шиплячі ў адиґейській мові, і можу сказати, що вони не дуже схожі на японські шиплячі.

Японьскі звучать, як звичайні м'які шиплячі. Мені здається, що саме так їх і треба записувати.

Щодо 'h'... Наскількі я розумію, між голосними вона вимовляється як дзвінкий [ɦ], а в усіх інших випадках - як глухий [h]. Тобто "Хіната" та "Хаякава" є сенс писати через "х", а "Конога" та "огайо" - через "г".

AFAIK Голосні 'u' (う) та 'i' (い) - екстра-короткі (як у монґольських). Ў європейських мовах таких звуків немає, тому неосвідченим європейцям іноді може здатися, що ці звуки не вимовляються (хоча це не так). Тому при транслітерації за системою Поліванова ці звуки часто опускають і пишуть "Коске", "Нацке" та "дешьта", замість "Косуке", "Нацуке" та "дешіта". Мене такі речі дуже дратують.

Profile

yitnaechani: (Default)
yitnaechani

October 2016

S M T W T F S
      1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 05:27 am
Powered by Dreamwidth Studios