![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Т. М. Айтберов, "Соглашение аварских общин XVIII - начала XIX в."
Фрагмент из книги "Письменные памятники Дагестана XVIII-XIX вв.", стр. 14-33:
pdf, 3.7 MB
Фрагмент из книги "Письменные памятники Дагестана XVIII-XIX вв.", стр. 14-33:
pdf, 3.7 MB
Числительные в Абхазо-адыгских языках
Mar. 18th, 2010 12:52 pmЕщё одна таблица (неполная).
Числительные в абазинском, абхазском, адыгейском и кабардинском языках. (Все 4 относятся к Абхазо-адыгской языковой группе Северо-Кавказской семьи.)
В абхазском и абазинском у колличественных числительных различается одушевлённая и неодушевлённая форма (класс людей и класс вещей), но нет падежей, а в кабардинском и адыгейском есть падежи, но нет классов. Потому для первых двух даются языков одушевлённая и неодушевлённая форма (animate and unanimate), а для двух вторых - форма именительного падежа.
Числительные первого десятка:
Числительные в абазинском, абхазском, адыгейском и кабардинском языках. (Все 4 относятся к Абхазо-адыгской языковой группе Северо-Кавказской семьи.)
В абхазском и абазинском у колличественных числительных различается одушевлённая и неодушевлённая форма (класс людей и класс вещей), но нет падежей, а в кабардинском и адыгейском есть падежи, но нет классов. Потому для первых двух даются языков одушевлённая и неодушевлённая форма (animate and unanimate), а для двух вторых - форма именительного падежа.
Числительные первого десятка:
| Abaza | Abkhaz | Adyghe | Cabardian | |||
| (anim.) | (unanim.) | (anim.) | (unanim.) | (nom.) | (nom.) | |
| 1 | заджвы | закӀы | аӡәы | акы | зыр | зыр |
| 2 | гӀвыджь | гӀвба | ҩыца | ҩба | тӀур | тӀур |
| 3 | хгӀвы | хпа | хҩык | хҧа | щыр | щыр |
| 4 | пщгӀвы | пщба | ҧшьҩык | ҧшьба | плӀыр | плӀыр |
| 5 | хвгӀвы | хвба | хуҩык | хуба | тфыр | тхур |
| 6 | цгӀвы | цба | фҩык | фба | хыр | хыр |
| 7 | быжьгӀвы | быжьба | бжьҩык | бжьба | блыр | блыр |
| 8 | агӀгӀвы | агӀба | ааҩык | ааба | йыр | ир |
| 9 | жвгӀвы | жвба | жәҩык | жәба | бгъур | бгъур |
| 10 | жвагӀвы | жваба | жәаҩык | жәаба | пшӀыр | пщӀыр |
Решила опробовать этот GoogleDocs, выложить пару таблиц, посмотреть, как оно получится. Собсна:
Список Сводеша для чеченского, ингушского, хиналугского, адыгейского и абазинского языков
Чеченский и ингушский относятся к Нахской группе Северо-Кавказской языковой семьи, адыгейский и абазинский - к Абхазо-адыгской группе, а хиналугский - к отдельной ветви этой же Северо-Кавказской семьи (не имеет близкородственных языков).
Списки для чеченского, ингушского и абазинского - почти что полные. Там примерно ~200 слов. В списке для хиналугского к сожалению только 64 слова.
В скобках к некотрым словам даются формы эргативного, родительного или дательного падежей (erg, gen, dat), множественного числа (pl), плюс наречия (adv) для слов "день" и "ночь" (потому что они там слегка отличаются). о_О
Список Сводеша для чеченского, ингушского, хиналугского, адыгейского и абазинского языков
Чеченский и ингушский относятся к Нахской группе Северо-Кавказской языковой семьи, адыгейский и абазинский - к Абхазо-адыгской группе, а хиналугский - к отдельной ветви этой же Северо-Кавказской семьи (не имеет близкородственных языков).
Списки для чеченского, ингушского и абазинского - почти что полные. Там примерно ~200 слов. В списке для хиналугского к сожалению только 64 слова.
В скобках к некотрым словам даются формы эргативного, родительного или дательного падежей (erg, gen, dat), множественного числа (pl), плюс наречия (adv) для слов "день" и "ночь" (потому что они там слегка отличаются). о_О
Чеченський етнічний костюм
Jan. 11th, 2010 06:45 pmПро етнічний костюм чеченців та інґушів. Уривок з книжки про народи Каўказу. Колись я таки зберуся та відсканую її повністю, бо ў ній там дуже багато кольорових світлин із дівчатами ў їхніх гарних етнічних костюмах. ^_^
Сергей Арутюнов и Вениамин Кобычев, "В краю гор, садов и виноградников", 1989:
Традиционный мужской костюм чеченцев и ингушей в прошлом в основных своих чертах был схож с общекавказским и состоял из суживающихся книзу шаровар, бешмета, черкески и кожаной обуви. На голове носили высокую папаху, расширяющуюся кверху. Рядовые горцы носили папахи средней вышины, но у знатных и богатых людей папаха могла быть очень высокой. Люди, имевшие какое-то религиозное звание или сан, обшивали низ папахи цветной тканью. Те, кому удавалось совершить хадж, то есть паломничество в Мекку, обшивали папаху тканью зелёного цвета.
Одежду женщин составляли длинная рубаха-платье с широкими рукавами и широкие шаровары. Национальные отличия в одежде касались в основном расцветки и отдельных деталей покроя. Бешмет и черкеску было принято шить из ткани одного цвета. Излюбленным для черкески был белый цвет, женщины предпочитали для рубах красные и синие тона. Молодые женщины носили также платья, собранные в талии и подпоясанные матерчатым поясом. Пожилые женщины предпочтение отдавали платью свободного покроя без складок и без пояса. Выходное платье шили из шёлка белого цвета или других ярких тонов. Спереди выходное платье имело сплошной разрез, его кроили в талию и подпоясывали серебряным поясом. Рукава, свисавшие ниже кисти, были разрезными. На груди с обеих сторон пришивали серебряные пуговицы. Зимой женщины носили бешмет на вате с серебряными застёжками. Рукава бешмета ниже локтя были также разрезными и скреплялись мелкими пуговицами, скрученными из серебряных нитей.
( >> )
Традиционный мужской костюм чеченцев и ингушей в прошлом в основных своих чертах был схож с общекавказским и состоял из суживающихся книзу шаровар, бешмета, черкески и кожаной обуви. На голове носили высокую папаху, расширяющуюся кверху. Рядовые горцы носили папахи средней вышины, но у знатных и богатых людей папаха могла быть очень высокой. Люди, имевшие какое-то религиозное звание или сан, обшивали низ папахи цветной тканью. Те, кому удавалось совершить хадж, то есть паломничество в Мекку, обшивали папаху тканью зелёного цвета.
Одежду женщин составляли длинная рубаха-платье с широкими рукавами и широкие шаровары. Национальные отличия в одежде касались в основном расцветки и отдельных деталей покроя. Бешмет и черкеску было принято шить из ткани одного цвета. Излюбленным для черкески был белый цвет, женщины предпочитали для рубах красные и синие тона. Молодые женщины носили также платья, собранные в талии и подпоясанные матерчатым поясом. Пожилые женщины предпочтение отдавали платью свободного покроя без складок и без пояса. Выходное платье шили из шёлка белого цвета или других ярких тонов. Спереди выходное платье имело сплошной разрез, его кроили в талию и подпоясывали серебряным поясом. Рукава, свисавшие ниже кисти, были разрезными. На груди с обеих сторон пришивали серебряные пуговицы. Зимой женщины носили бешмет на вате с серебряными застёжками. Рукава бешмета ниже локтя были также разрезными и скреплялись мелкими пуговицами, скрученными из серебряных нитей.
( >> )
Назви днів тижня ў чеченській
Dec. 9th, 2009 09:15 amДоречі, Ви знаєте, що до того, як прийняти іслам, чеченці та інґуші приблизно тисячу років сповідували християнство?
Ў 5'-6' сторіччях вони перейняли християнство від сусідніх Візантії та Грузії. Ў них були і православні церкви і цвинтарі. Іслам почав розповсюджуватися ў Чечні значно пізніше. Активне розповсюдження ісламу серед чеченців почалося ў 16' сторіччі (під час російської колонізації на Кавказі) і повінстю завершився лише ў 19 сторіччі. Саме тоді чеченці стали повністю мусульманськиим народом.
Тобто, якщо казати загалом, то "християнський стаж" у чеченців значно більший за "ісламський" (10-12 сторіч сповідування християнства та лише 3-4 сторіччя ісламу.)
Але найцікавіше, що з тих часів ў чеченській мові залишився пласт "християнської" лексики: православні назви днів тижня та деякі інші релігійні терміни.
Наприклад, чеченські назви днів тижня "пӀераска" (п'ятниця), "шот" (субота) та "кӀиранде" (неділя) походять від грецьких "параскеви", "сабат" та "кір'яке" - так само, як і в інших християнських народів Кавказу: вірменів та грузинів. Порівняйте наприклад з відповідними грузинськими "параскеві", "шабаті", "квірі" та вірменськими "шабат" та "кіракі".
(Грецьке слово "параскеві" утворено від імені християнсьої святої Параскеви П'ятниці, слово "сабато" - від гебрейського "шабат", а "кіріаке" ў перекладі з грецької означає "божий день" AFAICU.)
А назви інших днів тижня ў чеченській, грецькій, грузинській та вірменській - також утворюються за одним самим принципом - від назв числівників, причому нумерація починається з двійки.
Наприклад, грузинське слово "оршабаті" та вірменське "єркушабті" (понеділок) утворюються від слів "орі" та "єрку", якій означають "два". Так само і з назвами інших днів тижня ў грецькій, грузинській та вірменській мовах. :)
Доречі, чеченське слово "оршот" (понеділок) утворюється саме від запозиченого з грузинської слова "оршабаті".
Ось, можете порівняти назви днів тижня ў мовах "православних" народів:
(Там дається ориґінальне написання та транскрипція IPA)
Ў 5'-6' сторіччях вони перейняли християнство від сусідніх Візантії та Грузії. Ў них були і православні церкви і цвинтарі. Іслам почав розповсюджуватися ў Чечні значно пізніше. Активне розповсюдження ісламу серед чеченців почалося ў 16' сторіччі (під час російської колонізації на Кавказі) і повінстю завершився лише ў 19 сторіччі. Саме тоді чеченці стали повністю мусульманськиим народом.
Тобто, якщо казати загалом, то "християнський стаж" у чеченців значно більший за "ісламський" (10-12 сторіч сповідування християнства та лише 3-4 сторіччя ісламу.)
Але найцікавіше, що з тих часів ў чеченській мові залишився пласт "християнської" лексики: православні назви днів тижня та деякі інші релігійні терміни.
Наприклад, чеченські назви днів тижня "пӀераска" (п'ятниця), "шот" (субота) та "кӀиранде" (неділя) походять від грецьких "параскеви", "сабат" та "кір'яке" - так само, як і в інших християнських народів Кавказу: вірменів та грузинів. Порівняйте наприклад з відповідними грузинськими "параскеві", "шабаті", "квірі" та вірменськими "шабат" та "кіракі".
(Грецьке слово "параскеві" утворено від імені християнсьої святої Параскеви П'ятниці, слово "сабато" - від гебрейського "шабат", а "кіріаке" ў перекладі з грецької означає "божий день" AFAICU.)
А назви інших днів тижня ў чеченській, грецькій, грузинській та вірменській - також утворюються за одним самим принципом - від назв числівників, причому нумерація починається з двійки.
Наприклад, грузинське слово "оршабаті" та вірменське "єркушабті" (понеділок) утворюються від слів "орі" та "єрку", якій означають "два". Так само і з назвами інших днів тижня ў грецькій, грузинській та вірменській мовах. :)
Доречі, чеченське слово "оршот" (понеділок) утворюється саме від запозиченого з грузинської слова "оршабаті".
Ось, можете порівняти назви днів тижня ў мовах "православних" народів:
(Там дається ориґінальне написання та транскрипція IPA)
| Українська | Грецька | Чеченська | Грузинська | Вірменська | ||
| п'ятниця | παρασκευή | пӀераска | პარასკევი | [paraskɛβi] | ուրբաթ | [uɾbɑtʰ] |
| субота | σάββατο | шот | შაბათი | [ʃabatʰi] | շաբաթ | [ʃɑbɑtʰ] |
| неділя | κυριακή | кӀиранде | კვირა | [kwiri] | կիրակի | [kiɾɑki] |
| (утворені від числівників) | ||||||
| понеділок | δευτέρα | оршот | ორშაბათი | [orʃabatʰi] | երկուշաբթի | [ɛɾkuʃɑbətʰi] |
| вівторок | τρίτη | шинара | სამშაბათი | [samʃabatʰi] | երեքշաբթի | [ɛɾɛkʰəʃɑbətʰi] |
| середа | τετάρτη | кхаара | ოთხშაბათი | [otʰxʃabatʰi] | չորեքշաբթի | [ʧʰoɾɛkʰəʃɑbətʰi] |
| четвер | πέμπτη | еара | ხუთშაბათი | [xutʰʃabatʰi] | հինգշաբթի | [ɦiŋgəʃɑbətʰi] |
Вище/нижче
Jun. 17th, 2009 01:05 amЗнаєте, ў різних мовах різна кількість рядів ў вказівних займенників ("цей"-"той", "тут"-"там"). Наприклад от, в українській та анґлійській ўсього 2: "цей/this" та "той/that".
Ў деяких мовах (японська, вірменська, давньоруська та інш.) розрізняються 3 ряди, ў залежності від близькості/віддаленості до того, хто каже.
Наприклад от, ў турецькій:
А от ў деяких мовах Кавказької родини - ще складніше. Там деякі вказівні займенники розрізняються від положення вище/нижче від того, хто каже.
Тобто, наприклад, якщо одна людина стоїть на високому пагорбі, друга - під пагорбом, а десь на висоті між ними росте дерево.
То перший з них, вказуючи на це дерево, аварською мовою скаже "гъоб гъветӀ" [ʁob ʁʷɛtʼ] - "те (що нижче) дерево"; а другий - "лъоб гъветӀ" [ɬob ʁʷɛtʼ] - "те (що вище) дерево".
Тому загалом ў цих мовах виходить не 3 вказівні займенники, а 5:
Ўсі займенники дані ў формі чоловічого роду однини.
("гь" = [ɦ], вимовляється, як українська "г".)
Ў деяких мовах (японська, вірменська, давньоруська та інш.) розрізняються 3 ряди, ў залежності від близькості/віддаленості до того, хто каже.
Наприклад от, ў турецькій:
| bu | цей (близько до того, хто каже) |
| şu | той (трошки далі, але ў межах бачимості) |
| o | той (далеко, десь за межами бачимості) |
А от ў деяких мовах Кавказької родини - ще складніше. Там деякі вказівні займенники розрізняються від положення вище/нижче від того, хто каже.
Тобто, наприклад, якщо одна людина стоїть на високому пагорбі, друга - під пагорбом, а десь на висоті між ними росте дерево.
То перший з них, вказуючи на це дерево, аварською мовою скаже "гъоб гъветӀ" [ʁob ʁʷɛtʼ] - "те (що нижче) дерево"; а другий - "лъоб гъветӀ" [ɬob ʁʷɛtʼ] - "те (що вище) дерево".
Тому загалом ў цих мовах виходить не 3 вказівні займенники, а 5:
Ўсі займенники дані ў формі чоловічого роду однини.
| Аварська | Арчійська | Значення |
| ав (гьав) | йав | цей (ближче) |
| эв (гьев) | йаму | той (трошки далі) |
| дов (гьадав) | тов | той (десь далеко) |
| лъов (гьалъав) | гъуду | той (вище) |
| гъов (гьагъав) | гуду | той (нижче) |
("гь" = [ɦ], вимовляється, як українська "г".)
Кабардинське прислів'я
Jun. 10th, 2009 04:17 pm"Узэчэнджэщын умыгъутым, уи пыӀэр гъэтӀылъи ечэнджэщ." - "Якщо не знаходиш з ким порадитися, постав перед собою свою шапку і з нею радься."
