yitnaechani: (Default)
Т. М. Айтберов, "Соглашение аварских общин XVIII - начала XIX в."

Фрагмент из книги "Письменные памятники Дагестана XVIII-XIX вв.", стр. 14-33:
pdf, 3.7 MB


yitnaechani: (animated)
Ещё одна таблица (неполная).

Числительные в абазинском, абхазском, адыгейском и кабардинском языках. (Все 4 относятся к Абхазо-адыгской языковой группе Северо-Кавказской семьи.)

В абхазском и абазинском у колличественных числительных различается одушевлённая и неодушевлённая форма (класс людей и класс вещей), но нет падежей, а в кабардинском и адыгейском есть падежи, но нет классов. Потому для первых двух даются языков одушевлённая и неодушевлённая форма (animate and unanimate), а для двух вторых - форма именительного падежа.

Числительные первого десятка:

AbazaAbkhazAdygheCabardian
(anim.)(unanim.)(anim.)(unanim.)(nom.)(nom.)
1заджвызакӀыаӡәыакызырзыр
2гӀвыджьгӀвбаҩыцаҩбатӀуртӀур
3хгӀвыхпахҩыкхҧащырщыр
4пщгӀвыпщбаҧшьҩыкҧшьбаплӀырплӀыр
5хвгӀвыхвбахуҩыкхубатфыртхур
6цгӀвыцбафҩыкфбахырхыр
7быжьгӀвыбыжьбабжьҩыкбжьбаблырблыр
8агӀгӀвыагӀбаааҩыкаабайырир
9жвгӀвыжвбажәҩыкжәбабгъурбгъур
10жвагӀвыжвабажәаҩыкжәабапшӀырпщӀыр
yitnaechani: (animated)
Решила опробовать этот GoogleDocs, выложить пару таблиц, посмотреть, как оно получится. Собсна:

Список Сводеша для чеченского, ингушского, хиналугского, адыгейского и абазинского языков

Чеченский и ингушский относятся к Нахской группе Северо-Кавказской языковой семьи, адыгейский и абазинский - к Абхазо-адыгской группе, а хиналугский - к отдельной ветви этой же Северо-Кавказской семьи (не имеет близкородственных языков).

Списки для чеченского, ингушского и абазинского - почти что полные. Там примерно ~200 слов. В списке для хиналугского к сожалению только 64 слова.

В скобках к некотрым словам даются формы эргативного, родительного или дательного падежей (erg, gen, dat), множественного числа (pl), плюс наречия (adv) для слов "день" и "ночь" (потому что они там слегка отличаются). о_О
yitnaechani: (animated)
Про етнічний костюм чеченців та інґушів. Уривок з книжки про народи Каўказу. Колись я таки зберуся та відсканую її повністю, бо ў ній там дуже багато кольорових світлин із дівчатами ў їхніх гарних етнічних костюмах. ^_^

Сергей Арутюнов и Вениамин Кобычев, "В краю гор, садов и виноградников", 1989:

Традиционный мужской костюм чеченцев и ингушей в прошлом в основных своих чертах был схож с общекавказским и состоял из суживающихся книзу шаровар, бешмета, черкески и кожаной обуви. На голове носили высокую папаху, расширяющуюся кверху. Рядовые горцы носили папахи средней вышины, но у знатных и богатых людей папаха могла быть очень высокой. Люди, имевшие какое-то религиозное звание или сан, обшивали низ папахи цветной тканью. Те, кому удавалось совершить хадж, то есть паломничество в Мекку, обшивали папаху тканью зелёного цвета.

Одежду женщин составляли длинная рубаха-платье с широкими рукавами и широкие шаровары. Национальные отличия в одежде касались в основном расцветки и отдельных деталей покроя. Бешмет и черкеску было принято шить из ткани одного цвета. Излюбленным для черкески был белый цвет, женщины предпочитали для рубах красные и синие тона. Молодые женщины носили также платья, собранные в талии и подпоясанные матерчатым поясом. Пожилые женщины предпочтение отдавали платью свободного покроя без складок и без пояса. Выходное платье шили из шёлка белого цвета или других ярких тонов. Спереди выходное платье имело сплошной разрез, его кроили в талию и подпоясывали серебряным поясом. Рукава, свисавшие ниже кисти, были разрезными. На груди с обеих сторон пришивали серебряные пуговицы. Зимой женщины носили бешмет на вате с серебряными застёжками. Рукава бешмета ниже локтя были также разрезными и скреплялись мелкими пуговицами, скрученными из серебряных нитей.

>> )
yitnaechani: (animated)
Доречі, Ви знаєте, що до того, як прийняти іслам, чеченці та інґуші приблизно тисячу років сповідували християнство?

Ў 5'-6' сторіччях вони перейняли християнство від сусідніх Візантії та Грузії. Ў них були і православні церкви і цвинтарі. Іслам почав розповсюджуватися ў Чечні значно пізніше. Активне розповсюдження ісламу серед чеченців почалося ў 16' сторіччі (під час російської колонізації на Кавказі) і повінстю завершився лише ў 19 сторіччі. Саме тоді чеченці стали повністю мусульманськиим народом.

Тобто, якщо казати загалом, то "християнський стаж" у чеченців значно більший за "ісламський" (10-12 сторіч сповідування християнства та лише 3-4 сторіччя ісламу.)

Але найцікавіше, що з тих часів ў чеченській мові залишився пласт "християнської" лексики: православні назви днів тижня та деякі інші релігійні терміни.

Наприклад, чеченські назви днів тижня "пӀераска" (п'ятниця), "шот" (субота) та "кӀиранде" (неділя) походять від грецьких "параскеви", "сабат" та "кір'яке" - так само, як і в інших християнських народів Кавказу: вірменів та грузинів. Порівняйте наприклад з відповідними грузинськими "параскеві", "шабаті", "квірі" та вірменськими "шабат" та "кіракі".

(Грецьке слово "параскеві" утворено від імені християнсьої святої Параскеви П'ятниці, слово "сабато" - від гебрейського "шабат", а "кіріаке" ў перекладі з грецької означає "божий день" AFAICU.)

А назви інших днів тижня ў чеченській, грецькій, грузинській та вірменській - також утворюються за одним самим принципом - від назв числівників, причому нумерація починається з двійки.
Наприклад, грузинське слово "оршабаті" та вірменське "єркушабті" (понеділок) утворюються від слів "орі" та "єрку", якій означають "два". Так само і з назвами інших днів тижня ў грецькій, грузинській та вірменській мовах. :)
Доречі, чеченське слово "оршот" (понеділок) утворюється саме від запозиченого з грузинської слова "оршабаті".


Ось, можете порівняти назви днів тижня ў мовах "православних" народів:
(Там дається ориґінальне написання та транскрипція IPA)

УкраїнськаГрецькаЧеченськаГрузинськаВірменська
п'ятницяπαρασκευήпӀераскаპარასკევი[paraskɛβi]ուրբաթ[uɾbɑtʰ]
суботаσάββατοшотშაბათი[ʃabatʰi]շաբաթ[ʃɑbɑtʰ]
неділяκυριακήкӀирандеკვირა[kwiri]կիրակի[kiɾɑki]
(утворені від числівників)
понеділокδευτέραоршотორშაბათი[orʃabatʰi]երկուշաբթի[ɛɾkuʃɑbətʰi]
вівторокτρίτηшинараსამშაბათი[samʃabatʰi]երեքշաբթի[ɛɾɛkʰəʃɑbətʰi]
середаτετάρτηкхаараოთხშაბათი[otʰxʃabatʰi]չորեքշաբթի[ʧʰoɾɛkʰəʃɑbətʰi]
четверπέμπτηеараხუთშაბათი[xutʰʃabatʰi]հինգշաբթի[ɦiŋgəʃɑbətʰi]
yitnaechani: (Default)
Знаєте, ў різних мовах різна кількість рядів ў вказівних займенників ("цей"-"той", "тут"-"там"). Наприклад от, в українській та анґлійській ўсього 2: "цей/this" та "той/that".

Ў деяких мовах (японська, вірменська, давньоруська та інш.) розрізняються 3 ряди, ў залежності від близькості/віддаленості до того, хто каже.

Наприклад от, ў турецькій:
bu цей (близько до того, хто каже)
şu той (трошки далі, але ў межах бачимості)
o той (далеко, десь за межами бачимості)


А от ў деяких мовах Кавказької родини - ще складніше. Там деякі вказівні займенники розрізняються від положення вище/нижче від того, хто каже.

Тобто, наприклад, якщо одна людина стоїть на високому пагорбі, друга - під пагорбом, а десь на висоті між ними росте дерево.
То перший з них, вказуючи на це дерево, аварською мовою скаже "гъоб гъветӀ" [ʁob ʁʷɛtʼ] - "те (що нижче) дерево"; а другий - "лъоб гъветӀ" [ɬob ʁʷɛtʼ] - "те (що вище) дерево".

Тому загалом ў цих мовах виходить не 3 вказівні займенники, а 5:

Ўсі займенники дані ў формі чоловічого роду однини.
АварськаАрчійськаЗначення
ав (гьав)йавцей (ближче)
эв (гьев)йамутой (трошки далі)
дов (гьадав)товтой (десь далеко)
лъов (гьалъав)гъудутой (вище)
гъов (гьагъав)гудутой (нижче)


("гь" = [ɦ], вимовляється, як українська "г".)
yitnaechani: (Default)
"Узэчэнджэщын умыгъутым, уи пыӀэр гъэтӀылъи ечэнджэщ." - "Якщо не знаходиш з ким порадитися, постав перед собою свою шапку і з нею радься."

Profile

yitnaechani: (Default)
yitnaechani

October 2016

S M T W T F S
      1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 05:23 am
Powered by Dreamwidth Studios