yitnaechani: (animated)
Ещё один список Сводеша для бурятского, калмыцкого и эвенского языков.

Первые два языка относятся к Монгольской языковой семье, а третий - к Тунгуссо-манчжурской (как ульчский, про который я недавно писала).

Списки пока что не полные. В эвенском списке у меня пока что только 64 слова из нужных 207. %) В бурятском и калмыцком списках слов где-то в 2 раза больше.
Буду доделывать их по ходу. Заодно опробую возможности этого GoogleDocs'а. Кстати, там вроде можно, чтобы несколько человек редактировали один документ.

Список помогает оценить на сколько языки близки и насколько отличаются друг от друга. Заодно по ним легко определять фонетические соответствия между языками.

Кстати, один интересный момент. В бурятском и калмыцком слово "дерево" и "палка" обозначаются одним словом - "модон" (в бурятском) и "модн" (в калмыцком). А слово "лес" образуется от этого слова и звучит как "ой-модон" и "ө-модн" соответственно.

Неско слов из списка:

РусскийБуряадХальмг
солнценараннарн
луна, месяц  һарасар
водауһанусн
снегсаһанцасн
лёдмульһэнмөсн
моредалайтеңгс
сердцезүрхэнзүркн
кожа, шкура  арһанарсн
цветоксэсэгцецг
костьяһанясн
хвостһүүлсүл
спатьунтаха, нойрсохоунтх, нөөрсх
yitnaechani: (animated)
Отсканила одну сказку из книжки Ореста Суника "Ульчский язык". У него там даются сказки на ульчском с переводом на русский, в качестве примера.
Я отсканила ещё одну сказку про парня, который отправился в мир духов искать свою девушку, но она очень длинная, и на то, чтоб её оцифровать и привести в нормальный вид, наверное, уйдёт много времени.

Ульчский - один из языков Тунгусо-манчжурской языковой семье. Родственный нанайскому, эвенскому и др. (Раньше его считали просто диалектом нанайского, но потом выяснилось, что это отдельный язык.) Я когда-то писала в uk-wiki статью про грамматику ульчского. Там есть и про падежи, и про времена глаголов.

Тунгуссо-манчжурскую семью относят к Алтайской языковой макросемье, в которую также входят Тюркская, Монгольская, Японская и Корейская языкоые семьи.

У ульчского языка есть несколько интересных свойств. Например, в повелительном наклонении различаются 2 времени: настоящее и будущее (как в латыни AFAIK).
В ульчском нет родительного падежа (как и в других тунгусо-манчжурских), и его значение передаётся специальной притяжательной конструкцией. (Про неё я тоже когда-то писала.)

Есть аффиксы множественного числа -сал/-сэл, но используются они очень-очень редко. Например, в этой сказке они есть только в двух словах: "ти̇сал" (они, те) и "и̇бахасал" (злые духи).
Остальные существительные употребляются в простой форме (единственное число) даже если обозначают несколько предметов. НАпример:
йактава - стрелы, стрелу (винительный падеж)
пиқтэвэ - детей, ребёнка (винительный падеж)
су̇лтаӡ̌и̇ - на лыжах (лыжей, лыжами - творительный падеж)

Про транскрипцию )
Собственно сама сказка )
yitnaechani: (animated)
Виявляється, ў тюрків ще ў 7'-8' сторіччях н. е. була своя писемність та держава.

Так зване Орхоно-єнисейське рунічне письмо, відоме за манускриптами та написами на кам'яних стелах ў Центральній Азії. (Паралельно ще існувало інше - Давньоуйґурське письмо, але воно не таке відоме.)

Ў ті часи тюрцькі народи жили ў Центральній Азії: ў північній Монґолії, Кирґизстані та на північному заході Китаю (сучасна аўтономія Уйґурія).
Ўже тоді вони поділялися на різні племена, такі як: оґузи, уйґури, тюрки, тюрґеші, карлуки, киркази, басмили, ази та інш.
Ці племена постійно воювали між собою, час від часу укладаючи між собою союзи або підкоряючи один одного.
Також вони з перемінним успіхом воювали з іншими народами: танґутами, манджюрами та іншими.

Прикольно, що тих написів виявилося достатньо, щоб сучасні ўчені змогли побудувати точну хронолоґію існування "давньотюрцької цивілизації". Також ці тексти дають добре уявлення про те, як жили давні тюрки та якою мовою вони розмовляли.


Нещодавно я надибала кілька орхонських текстів, з транскрипцією та перекладом.

BTW З транскрипцією реальна морока - ў різних книжках використовують різні способи запису. В одних - казаський кирилічний алфавіт; в інших - специфічну форму латиниці з літерою ї, яку дуже важко сприймати.
Я для зручності переводжу її ў сучасну тюрцьку латиницю, бо вона зараз відома великій кількості людей.


Ось приклад орхонського письма. Уривок з напису на честь померлого хана Кюль-теґіна. Вчені вважають, що її зроблено ў 731 році н. е., і конкретною датою смерті називають 27 лютого. (AFAICU Давні тюрки використовували китайський календар.)

Тут дається рунічна форма, приблизна латинська транскрипція та український переклад.

Невеличке пояснення щодо транскрипції:
ş, ç - шиплячі приголосні "ш" та "ч".
q, ğ - увулярні приголосні [q] та [ɢ].
ö, ü - голосні переднього ряду [ø] та [y].
ı - неогубленка голосна [ɯ]. Вимовляється, як [u], але губи при цьому не скруглюються "трубочкою".


Kül-tegin [altı otuz] yaşıŋa qırq az tapa süledimiz. Sünüg batımı qarığ sökipen Kögmen yaşığ toğa yorıp qırq az budunığ uda basdımız. Qağanıŋ birle Soŋa yışda süŋüsdimiz. Kül-tigin Bayırqunıŋ aq adğırığ binip oplayu tegdi.

Bir erig oqun urtı eki erig udüşru sançdü. Ol tegdükde Bayırqunıŋ aq adğirığ udlıqın sıyu urtı. Qırq az qağanın ölürtimiz ilin altımız. Ol yılqa türgis tapa Altun yasığ toğa...
Коли Кюль-теґіну було двадцять шість років, ми пішли війною на кирказів. Пробившися крізь сніг глибиною зі спис, та піднявшись на Кьоґменську чорноту, ми напали на кирказький народ, коли він спав. Ми билися з їх каґаном ў чорноті Сунґа. Кюль-теґін, сівши верхи на білого жеребця з Байирку, кинувся на ворога.

Одного воїна він вразив стрілою, двох воїнів, одного за одним заколов [списом]. Ў цьому бою він знівечив білого жеребця з Байирку, зламавши йому стегно. Ми вбили кирказького каґана, взяли його державу. Ў тому ж році ми пішли проти тюрґешів, піднявшися на Алтунську черноту...



Потім я планую викласти ще й інші тексти, коли причешу їх і приведу ў належний вигляд. Плюс ще різну цікаву інфу про історію давніх тюрків. Ў них ў ту епоху було досить таке активне життя. :))
yitnaechani: (nobu chan)
Я збираю варіанти фрази "Сьогодні цей білий вовк бачив мого чорного коня." різними мовами. Ў мене вже є кілька десятків. Сьогодні от додала до своєї колекції ще 2 варіанти: бурятською та калмицькою мовою. Обидві належать до Монґольської мовної родини. (Для повної довершенності тут не вистачає варіант халха-монґольскою мовою, але ў мене на жаль нема достатньої інфи про неї.)


Калмицька мова:
Эндр эн цаһан чон хар мөрим үзв.
Бурятська мова:
Мүнөө энэ сагаан шоно хара мориием үзэбэ.

Транскрипція бурятського речення (не впевнена на 100%):
[mʲynʲɵː ɛnʲɛ saɣaːn ɕʲɔnɔ xara mɔɾʲiːɛm yzʲɛbʲɛ]

Для калмицького речення транскрипціїї на жаль не маю, бо не знаю правил вимови та ўсіх особливостей фонетики.

Власне:
мөрим/мориием - форма знахідного відмінку слова з присвійним афіксом 1' особи однини від слова "мөрн/морин" (кінь).
үзв/үзэбэ - форма минулого часу дієслова "бачити".
"сагаан/цаһан" та "хар/хара" - білий та чорний
"чон/шоно" - вовк, ну і так далі.

Profile

yitnaechani: (Default)
yitnaechani

October 2016

S M T W T F S
      1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 05:25 am
Powered by Dreamwidth Studios