![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Мені дуже подобається цей вірш. Коли я в перше його прочитала, він дуже мене вразив. о_О Навіть зараз, коли я читаю цей вірш... я не знаю, ў мене стає так легко та світло на душі. Не знаю, як описати це відчуття. Оптимізм, віра ў людську свідомість - ось що ў мене викликає цей вірш.
Я знайшла варіанти цього вірша таджицькою мовою та фарсі. Точніше просто варіанти, записані арабським та кирилічним письмом. (Таджицька та фарсі вважаються 2 різними діалектами сучасної персидської мови.) Загалом ці 2 варіанти майже ідентичні та відрізняються лише алфавітом та вимовою деяких голосних.
Автор цього вірша - персидський поет Абуабдула Рудакі - жив ў 9'-10' сторічях н. е. Тобто він писав ранньо-новоперсидською мовою (Early New Persian Language) - яка трошки відрізняється від сучасних таджицької та фарсі. Власне, тут приведені варіанти саме мовою часів Рудакі - просто записано на сучасний лад AFAICU.
(Update: Доречі, ў стародавніх персидських поетів, ўзагалі, було дуже багато віршів про знання та людський розум - там майже кожний вірш це або гімн любові та почуттям, або науці та кришталево-чистому розумові.)
Ще я знайшла варіанти художнього перекладу українською та російською мовами. Український варіант ближчий до ориґіналу за сенсом, а російських більш експресивний та IMHO якось глибше передає вкладені ў вірш емоції. Хоча це певно залежить від конкретного перекладача і від його власного темпераменту.
Я знайшла варіанти цього вірша таджицькою мовою та фарсі. Точніше просто варіанти, записані арабським та кирилічним письмом. (Таджицька та фарсі вважаються 2 різними діалектами сучасної персидської мови.) Загалом ці 2 варіанти майже ідентичні та відрізняються лише алфавітом та вимовою деяких голосних.
Автор цього вірша - персидський поет Абуабдула Рудакі - жив ў 9'-10' сторічях н. е. Тобто він писав ранньо-новоперсидською мовою (Early New Persian Language) - яка трошки відрізняється від сучасних таджицької та фарсі. Власне, тут приведені варіанти саме мовою часів Рудакі - просто записано на сучасний лад AFAICU.
(Update: Доречі, ў стародавніх персидських поетів, ўзагалі, було дуже багато віршів про знання та людський розум - там майже кожний вірш це або гімн любові та почуттям, або науці та кришталево-чистому розумові.)
| فارسی | Тоҷикӣ | |
| تا جهان بود از سر آدم فراز | То ҷаҳон буд аз сари одам фароз, | |
| كس نبود از راه دانش بی نياز | Кас набуд аз роҳи дониш бениёз. | |
| مردمان بخرد اندر هر زمان | Мардумони бихрад андар ҳар замон | |
| راه دانش را به هر گونه زبان | Роҳи донишро ба ҳар гуна забон | |
| گرد كردند و گرامی داشتند | Гирд карданду киромӣ доштанд, | |
| تا به سنگ اندر همی بنگاشتند | То ба санг - андар ҳаме бингоштанд. | |
| دانش اندر دل چراغ روشن است | Дониш андар дил чароғи равшан аст | |
| وز همه بد بر تن تو جوشن است | В-аз ҳама бад бар тани ту ҷавшан аст | |
Ще я знайшла варіанти художнього перекладу українською та російською мовами. Український варіант ближчий до ориґіналу за сенсом, а російських більш експресивний та IMHO якось глибше передає вкладені ў вірш емоції. Хоча це певно залежить від конкретного перекладача і від його власного темпераменту.
| Русский | Українська | |
| С тех пор как существует мироздание, | Відколи сонце сяє серед неба, | |
| Такого нет, кто б не нуждался в знании. | Не жив такий, кому знання не треба. | |
| Какой мы ни возьмём язык и век, | Які б віки прадавні не взяли́ ми — | |
| Всегда стремился к знанию человек. | Розумні люди мовами усі́ми | |
| А мудрые, чтоб каждый услыхал их, | Знання шукали, сил не шкодували | |
| Хваления знанию высекли на скалах. | I речення у скелю вкарбували: | |
| От знания в сердце вспыхнет яркий свет, | «Знання для серця — світоч найясніший, | |
| Оно для тела - как броня от бед. | Знання для тіла — панцир найміцніший». | |
