yitnaechani: (animated)
Мені дуже подобається цей вірш. Коли я в перше його прочитала, він дуже мене вразив. о_О Навіть зараз, коли я читаю цей вірш... я не знаю, ў мене стає так легко та світло на душі. Не знаю, як описати це відчуття. Оптимізм, віра ў людську свідомість - ось що ў мене викликає цей вірш.

Я знайшла варіанти цього вірша таджицькою мовою та фарсі. Точніше просто варіанти, записані арабським та кирилічним письмом. (Таджицька та фарсі вважаються 2 різними діалектами сучасної персидської мови.) Загалом ці 2 варіанти майже ідентичні та відрізняються лише алфавітом та вимовою деяких голосних.

Автор цього вірша - персидський поет Абуабдула Рудакі - жив ў 9'-10' сторічях н. е. Тобто він писав ранньо-новоперсидською мовою (Early New Persian Language) - яка трошки відрізняється від сучасних таджицької та фарсі. Власне, тут приведені варіанти саме мовою часів Рудакі - просто записано на сучасний лад AFAICU.

(Update: Доречі, ў стародавніх персидських поетів, ўзагалі, було дуже багато віршів про знання та людський розум - там майже кожний вірш це або гімн любові та почуттям, або науці та кришталево-чистому розумові.)

فارسی    Тоҷикӣ
 
تا جهان بود از سر آدم فراز То ҷаҳон буд аз сари одам фароз,
كس نبود از راه دانش بی نياز Кас набуд аз роҳи дониш бениёз.
مردمان بخرد اندر هر زمان Мардумони бихрад андар ҳар замон
راه دانش را به هر گونه زبان Роҳи донишро ба ҳар гуна забон
گرد كردند و گرامی داشتند Гирд карданду киромӣ доштанд,
تا به سنگ اندر همی بنگاشتند То ба санг - андар ҳаме бингоштанд.
دانش اندر دل چراغ روشن است Дониш андар дил чароғи равшан аст
وز همه بد بر تن تو جوشن است В-аз ҳама бад бар тани ту ҷавшан аст


Ще я знайшла варіанти художнього перекладу українською та російською мовами. Український варіант ближчий до ориґіналу за сенсом, а російських більш експресивний та IMHO якось глибше передає вкладені ў вірш емоції. Хоча це певно залежить від конкретного перекладача і від його власного темпераменту.

Русский    Українська
 
С тех пор как существует мироздание, Відколи сонце сяє серед неба,
Такого нет, кто б не нуждался в знании. Не жив такий, кому знання не треба.
Какой мы ни возьмём язык и век, Які б віки прадавні не взяли́ ми —
Всегда стремился к знанию человек. Розумні люди мовами усі́ми
А мудрые, чтоб каждый услыхал их, Знання шукали, сил не шкодували
Хваления знанию высекли на скалах. I речення у скелю вкарбували:
От знания в сердце вспыхнет яркий свет, «Знання для серця — світоч найясніший,
Оно для тела - как броня от бед. Знання для тіла — панцир найміцніший».
yitnaechani: (animated)
باغ ايچره سنگا ساچتى گل أق و قيزيل يافراق
شاه باشيغه انداق كيم ايل أق و قيزيل يارماق
Bagh ichre sanga sachti gul aq u qizil yafraq,
Shah bashighe andaqkim el aq u qizil yarmaq.
Ў саду троянди сипали на тебе білі та червоні пелюстки
Подібно тому, як народ сипав срібні та золоті монети на голову шаха.


Це не арабська і не персидська. Це староузбецька мова, яка існувала ў 13'-19' сторіччях (також її ще називають чаґатайською або староуйґурською).
Староузбецька записувалася арабським алфавітом з додатковими літерами گ [g], پ [p] та چ [ʧ] - як і ў персидській мові. Вважається, що ў староузбецькій розрізнялися "тверді" та "м'які" голосні (сучасна узбецька втратила цю рису), але на письмі ця різниця не відображалася, бо арабське письмо не дуже пристосовано для позначення голосних.

Це був уривочок з поеми Алішера Навої.

Виявляєтья, в узбеків та уйґурів у ті часи була ціла купа різних поетів та письменників (не менше ніж у нас). Їх там налічується десь кілька десятків. Від деяких з них залишилося багато віршів, творів та біоґрафічної інформації, а від деяких - лише кілька віршів та один-два уривчасті факти з життя.
yitnaechani: (ukrainian)
Іноді буває такий настрій... хочеться заспівати щось таке пафосне, про Україну, про волю незламанну, щось патріотичне... от гімн, наприклад. Але співати наш кволий "щеневмерлий" гімн якось не хочеться - бо він не містить ўсіх тих емоцій, які я ў цей момент почуваю... і тоді я починаю просто придумувати слова, навмання, як вийде... такий собі струмок думок... і слова пливуть, і збиваються ў рядки... і хоча виходить, ўсе одно, ламано та кострубато, але на мій невибагливий погляд досить так непогано... і коли серце відбиває ритм, а ў голові крутяться думки, я просто промовліяю про себе оці придумані рядки...


Підіймайся, Україно!
Київ та Полтаво,
Хай ланами та долами
Рознесеться слава.

Хай луною відізвуться
Степи і Карпати
Піднімайтесь, вільні люде,
Неньку захищати!

Доки правда та свобода
У серцях палає,
Нас ніякий злісний ворог
Нігди не здолає!

Грій вогнем, дай сили, серце,
У скрутну годину
Об'єднаймось й збережімо
Нашу Україну...

Profile

yitnaechani: (Default)
yitnaechani

October 2016

S M T W T F S
      1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 05:26 am
Powered by Dreamwidth Studios