yitnaechani: (Default)
Про староузбекских поэтов. Я как-то писала, что у узбеков в Средние века было несколько десятков поэтов, которые писали на ихнем староузбекском (чагатайском) языке.

Фрагмент из книги "Грамматика староузбекского языка" Александра Щербака, стр. 18-47:
pdf, 4.95 MB

Там собственно перечисляются эти поэты, даётся краткая биографическая справка о них, и список их произведений.

yitnaechani: (animated)
Як виявилося, хакаська мова не так вже сильно відрізняється від решти тюрцьких. Ато після знайомства з якутською та чувасьткою я, чесно кажучи, злякалася, що Східнотюрцькі - це щось зовсім-зовсім інше.

Але хакаська виявилася дуже схожою на інші знайомі мені тюрцькі: той же самий синґармонізм голосних, ті ж самі афікси числа та відмінків та ті ж самі предикативні частки. Ну майже такі ж самі.

Одна з відмінностей - ў східнотюрцькіх слово не може починатися на дзвінкий вибуховий приголосий (б, д, г), як ў східнотюрцьких. От наприклад:
(Турецька та ущбецька мови належать до західнотюрцьких.)

ХакасTürkçeO'zbekУкраїнська
пуbubuцей
пірbirbirодин
писbişbishп'ять
пісbizbizми
пӱӱнbugünbugunсьогодні


Доречі, ў хакаському алфавіті одночасно використовуються літери "і", "и" та "ы" - так само як і ў казаському.


Ще, чисто для інтересу, кілька речень хакаською із перекладом:

"Олар часхыда кӧӧк тапсапчатханын пілчелер." -
"Вони знають, що зозуля співає навесні."

"Чахсы танынған кізі иртенінде уламох маңат тоғынча, аның хазығы тыыпча." -
"Добре відпочивша людина ўранці працює ще краще, її здоров'я зміцнюється."

"Тӱгенҷі сӱбені хараағызын холға аларға задание полған." -
"Було дано завдання, останнє украплення взяти ўночі."
yitnaechani: (animated)
باغ ايچره سنگا ساچتى گل أق و قيزيل يافراق
شاه باشيغه انداق كيم ايل أق و قيزيل يارماق
Bagh ichre sanga sachti gul aq u qizil yafraq,
Shah bashighe andaqkim el aq u qizil yarmaq.
Ў саду троянди сипали на тебе білі та червоні пелюстки
Подібно тому, як народ сипав срібні та золоті монети на голову шаха.


Це не арабська і не персидська. Це староузбецька мова, яка існувала ў 13'-19' сторіччях (також її ще називають чаґатайською або староуйґурською).
Староузбецька записувалася арабським алфавітом з додатковими літерами گ [g], پ [p] та چ [ʧ] - як і ў персидській мові. Вважається, що ў староузбецькій розрізнялися "тверді" та "м'які" голосні (сучасна узбецька втратила цю рису), але на письмі ця різниця не відображалася, бо арабське письмо не дуже пристосовано для позначення голосних.

Це був уривочок з поеми Алішера Навої.

Виявляєтья, в узбеків та уйґурів у ті часи була ціла купа різних поетів та письменників (не менше ніж у нас). Їх там налічується десь кілька десятків. Від деяких з них залишилося багато віршів, творів та біоґрафічної інформації, а від деяких - лише кілька віршів та один-два уривчасті факти з життя.
yitnaechani: (ingrid karlson)
O'zbekУкраїнська
Eski zamonda bir shoir yo'lda borayotir edi. U ko'chaning bir tomoniga qarasa, bir odam g'isht quyayotir. Shoir unga yaqinlashdi va bildiki, bu odam she'r ham ukiyotir.У стародавні часи йшов по дорозі один поет. Подивився він в інший бік вулиці, бачить - якийсь чоловік цеглу робить. Поет наблизився до нього та побачив, що той чоловік ще й вірші читає.
yitnaechani: (animated)
Виявляється, ў тюрків ще ў 7'-8' сторіччях н. е. була своя писемність та держава.

Так зване Орхоно-єнисейське рунічне письмо, відоме за манускриптами та написами на кам'яних стелах ў Центральній Азії. (Паралельно ще існувало інше - Давньоуйґурське письмо, але воно не таке відоме.)

Ў ті часи тюрцькі народи жили ў Центральній Азії: ў північній Монґолії, Кирґизстані та на північному заході Китаю (сучасна аўтономія Уйґурія).
Ўже тоді вони поділялися на різні племена, такі як: оґузи, уйґури, тюрки, тюрґеші, карлуки, киркази, басмили, ази та інш.
Ці племена постійно воювали між собою, час від часу укладаючи між собою союзи або підкоряючи один одного.
Також вони з перемінним успіхом воювали з іншими народами: танґутами, манджюрами та іншими.

Прикольно, що тих написів виявилося достатньо, щоб сучасні ўчені змогли побудувати точну хронолоґію існування "давньотюрцької цивілизації". Також ці тексти дають добре уявлення про те, як жили давні тюрки та якою мовою вони розмовляли.


Нещодавно я надибала кілька орхонських текстів, з транскрипцією та перекладом.

BTW З транскрипцією реальна морока - ў різних книжках використовують різні способи запису. В одних - казаський кирилічний алфавіт; в інших - специфічну форму латиниці з літерою ї, яку дуже важко сприймати.
Я для зручності переводжу її ў сучасну тюрцьку латиницю, бо вона зараз відома великій кількості людей.


Ось приклад орхонського письма. Уривок з напису на честь померлого хана Кюль-теґіна. Вчені вважають, що її зроблено ў 731 році н. е., і конкретною датою смерті називають 27 лютого. (AFAICU Давні тюрки використовували китайський календар.)

Тут дається рунічна форма, приблизна латинська транскрипція та український переклад.

Невеличке пояснення щодо транскрипції:
ş, ç - шиплячі приголосні "ш" та "ч".
q, ğ - увулярні приголосні [q] та [ɢ].
ö, ü - голосні переднього ряду [ø] та [y].
ı - неогубленка голосна [ɯ]. Вимовляється, як [u], але губи при цьому не скруглюються "трубочкою".


Kül-tegin [altı otuz] yaşıŋa qırq az tapa süledimiz. Sünüg batımı qarığ sökipen Kögmen yaşığ toğa yorıp qırq az budunığ uda basdımız. Qağanıŋ birle Soŋa yışda süŋüsdimiz. Kül-tigin Bayırqunıŋ aq adğırığ binip oplayu tegdi.

Bir erig oqun urtı eki erig udüşru sançdü. Ol tegdükde Bayırqunıŋ aq adğirığ udlıqın sıyu urtı. Qırq az qağanın ölürtimiz ilin altımız. Ol yılqa türgis tapa Altun yasığ toğa...
Коли Кюль-теґіну було двадцять шість років, ми пішли війною на кирказів. Пробившися крізь сніг глибиною зі спис, та піднявшись на Кьоґменську чорноту, ми напали на кирказький народ, коли він спав. Ми билися з їх каґаном ў чорноті Сунґа. Кюль-теґін, сівши верхи на білого жеребця з Байирку, кинувся на ворога.

Одного воїна він вразив стрілою, двох воїнів, одного за одним заколов [списом]. Ў цьому бою він знівечив білого жеребця з Байирку, зламавши йому стегно. Ми вбили кирказького каґана, взяли його державу. Ў тому ж році ми пішли проти тюрґешів, піднявшися на Алтунську черноту...



Потім я планую викласти ще й інші тексти, коли причешу їх і приведу ў належний вигляд. Плюс ще різну цікаву інфу про історію давніх тюрків. Ў них ў ту епоху було досить таке активне життя. :))
yitnaechani: (pink)
Вивчала мови Тунґуської сім'ї і знайшла таку ґраматичну особливість.
В більшості мов в присвійних конструкціях грамматично позначується слово-власник (зазвичай воно ставиться в родовий або присвійний відмінок), а в мовах тунґуської сім'ї - слово-власність.
Наприклад:
(анґлійська, литовська та вірменьска мови)
Friend's book - draugo knyga - ընկերի գիրք (ənkɛɾi giɾkʰ) - книга друга
Brother's friend - brolio draugas - եղբայրի ընկեր [ɛɣbɑjɾi ənkɛɾ] - друг брата


А ў мовах Тунґуської сім'ї - дещо інакше. Справа ў тому, що ў цих мовах немає родового відмінка. Тому ў них використовується специфічна конструкція, ў якій слово-власник стоїть у початковій формі, а слово-власність - ў присвійній. Тобто має спеціальний присвійний афікс, який відрізняється в залежності від особи. Наприклад:
(ў нанайській)
ми дангсаи - моя книга ("ми" - я, "дангса" - книга)
си дангсаси - твоя книга ("си" - ти)
нёани дангсани - його, її книга ("нёани" - він, вона)
нёани огдани - його, її човен ("огда" - човен)
суэ огдасу - ваш човен

Така ж сама конструкція використовується, якщо обидва слова - іменники. Ў цьому випадку слово-власність також отримує присвійний аффікс 3-ої особи однини "-ни":
(нанайська мова)
эмин дангсани - книга матері (досл.: мати книга-її)
диа огдани - човен друга (досл.: друг човен-його)
(ульчська мова)
эйэн эдини - чоловік сестри
эди бурини - лук чоловіка

А ще за допомогою цієї конструкції ў тунґуських мовах утворюються відносні прикметники (утворені від іменників)^
(ульчська мова)
н'и сэқсэни - людська кров (кров людини)
н'и нантани - людська шкіра (шкіра людини)
мурин нантани - кінська шкіра (шкіра коня)
мурин поқтони - кінскький слід (слід коня)
буйу поқтони - звіриний слід (слід звіря)


PS Доречі, ў тюркських мовах використовується приблизно така ж конструкція. Відносні прикметники утворюються также, як і ў тунґуських, а от конструкція "іменник - іменник" відрізняється тим, що слово-власник теж отримує афікс (родового відмінку).
(татарська мова, -ı/-e - присвійний афікс 3-ої особи однини)
cir cabığı - земна кора (кора землі)
kuş kanadı - пташине крило (крило птаха)
dingez transpordı - морський транспорт (транспорт моря)
yapon tele - японська мова (мова японців)
tatar tele - татарська мова (мова татар)


Ў порівнянні з єўропейськими мовами - досить незвичний спосіб, але своя лоґіка IMHO ў цьому є.
yitnaechani: (Default)
Це ж треба. Виявляється, суффікс -lar/-lär у тюркських мовах не означає множину, як у європейских мовах.

Звична нам множина в них виражається простою формою іменника. (Тобто, наприклад, ґаґаузьке слово "kuş" може означати "птах" або "птахи", "göz" - "око" або "очі", а уйґурське "gül" - "квітка" або "квіти".)

А аффікс -lar/-lär означає різні види чогось.
Тобто, наприклад, "kuşlar" означає "різні види птахів/різноманітні птахи", а "güllär" - "різні види квітів".

Вжитий разом із власним ім'ям він означає людину та її родичів. Наприклад, "Yusuflar" означає "Юсуф та його родичі" (або просто "родичі Юсуфа").
Доречі, цим він нагадує частку "tachi" у японській - вона при вживанні разом із власним ім'ям теж означає людину та її родичів (або друзів). ;)

А при переліку однорідних членів речення аффікс -lar, виявляется, додається тільки до останнього слова.
Тобто, наприклад, фраза "мої книги, зошити та папери" уйґурською буде "kitäp, däptär häm qäğäzlirim".
Аффікс множини та поссессивності тут має тільки останнє слово "qäğäz". :D

PS Раніше я якось проходила повз цей момент, а нещодавно зненацька натрапила на нього у ґрамматиках одразу кількох тюркських мов (ґаґаузької, узбецької та уйґурської).

Profile

yitnaechani: (Default)
yitnaechani

October 2016

S M T W T F S
      1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 09:20 am
Powered by Dreamwidth Studios