Опубликовали законы про декоммунизацию
May. 20th, 2015 07:12 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
yitnaechaniСегодня опубликовали окончательные тексты законов из "антикоммунистического пакета", вокруг которых шли разговоры последний месяц:
- Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки
- Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті
- Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
Законы официально вступят в действие только завтра, на следующий день после публикации. 23 апреля объявляли, что в текст внесут новые правки и сделают более широкий список исключений, на которые запрет не распространяется, чтобы этот закон не был таким драконовским, каким он был в первом варианте. Исходный вариант критиковали в своём открытом письме к Порошенко 64 учёных из разных стран мира, вроде США, Канады, Польши и Украины. Теперь наконец можно посмотреть, что в окончательном варианте оказалось разрешено и запрещено, и какие проблемные моменты остались.
Что разрешено:
Что осталось запрещено:
Всё таки остаётся не совсем понятно, можно ли по этому закону публиковать:
1. знаменитую комичную цитату Брежнева про экономику.
2. цитаты из "Материализм и эмпириокритицизм" Ленина.
3. цитаты демократа Бориса Ельцина, который, как оказалось, когда-то был секретарём обкома, а потом и ЦК КПСС.
Тут остаётся непонятно, попадает ли под это "проявлять неуважение" упоминание Волынской резни и, например, этих событий:
Дальше.
А вот это напоминает небезызвестную Коммисию По Фальсификации Истории в РФ.
Надеюсь, оно не будет похоже на свой российский аналог.
- Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки
- Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті
- Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
Законы официально вступят в действие только завтра, на следующий день после публикации. 23 апреля объявляли, что в текст внесут новые правки и сделают более широкий список исключений, на которые запрет не распространяется, чтобы этот закон не был таким драконовским, каким он был в первом варианте. Исходный вариант критиковали в своём открытом письме к Порошенко 64 учёных из разных стран мира, вроде США, Канады, Польши и Украины. Теперь наконец можно посмотреть, что в окончательном варианте оказалось разрешено и запрещено, и какие проблемные моменты остались.
Что разрешено:
2. Заборона виготовлення символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму не поширюється на випадки виготовлення такої символіки для її подальшого використання з метою, зазначеною у частині третій цієї статті.
3. Заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму:
1) на документах державних органів та органів місцевого самоврядування (місцевих органів державної влади і управління), прийнятих чи виданих до 1991 року;
2) на документах, виданих закладами освіти та науки, підприємствами, установами, організаціями до 1991 року;
3) в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації;
4) у творах мистецтва, створених до набрання чинності цим Законом;
5) у процесі наукової діяльності, в тому числі під час наукових досліджень та поширення їх результатів у не заборонений законодавством України спосіб;
6) на оригіналах бойових знамен;
7) на державних нагородах, ювілейних медалях та інших відзнаках, якими нагороджувались особи до 1991 року та протягом 1991-2015 років у зв’язку з річницями подій періоду Другої світової війни, а також на документах, що посвідчують нагородження ними;
8) на намогильних спорудах, розташованих на території місць поховань, місць почесних поховань;
9) під час викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій;
10) у приватних колекціях та приватних архівних зібраннях;
11) як об’єктів антикварної торгівлі.
Заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму (за умови, що це не призводить до пропаганди злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму):
1) у посібниках, підручниках та інших матеріалах наукового, освітнього і навчального характеру, які використовуються у навчальному, навчально-виховному і освітньому процесах;
2) у творах мистецтва, створених після набрання чинності цим Законом.
3. Заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму:
1) на документах державних органів та органів місцевого самоврядування (місцевих органів державної влади і управління), прийнятих чи виданих до 1991 року;
2) на документах, виданих закладами освіти та науки, підприємствами, установами, організаціями до 1991 року;
3) в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації;
4) у творах мистецтва, створених до набрання чинності цим Законом;
5) у процесі наукової діяльності, в тому числі під час наукових досліджень та поширення їх результатів у не заборонений законодавством України спосіб;
6) на оригіналах бойових знамен;
7) на державних нагородах, ювілейних медалях та інших відзнаках, якими нагороджувались особи до 1991 року та протягом 1991-2015 років у зв’язку з річницями подій періоду Другої світової війни, а також на документах, що посвідчують нагородження ними;
8) на намогильних спорудах, розташованих на території місць поховань, місць почесних поховань;
9) під час викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій;
10) у приватних колекціях та приватних архівних зібраннях;
11) як об’єктів антикварної торгівлі.
Заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму (за умови, що це не призводить до пропаганди злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму):
1) у посібниках, підручниках та інших матеріалах наукового, освітнього і навчального характеру, які використовуються у навчальному, навчально-виховному і освітньому процесах;
2) у творах мистецтва, створених після набрання чинності цим Законом.
Что осталось запрещено:
е) зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування (крім цитат, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів;
Всё таки остаётся не совсем понятно, можно ли по этому закону публиковать:
1. знаменитую комичную цитату Брежнева про экономику.
2. цитаты из "Материализм и эмпириокритицизм" Ленина.
3. цитаты демократа Бориса Ельцина, который, как оказалось, когда-то был секретарём обкома, а потом и ЦК КПСС.
1. Громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які публічно виявляють зневажливе ставлення до осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, перешкоджають реалізації прав борців за незалежність України у XX столітті, несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Тут остаётся непонятно, попадает ли под это "проявлять неуважение" упоминание Волынской резни и, например, этих событий:
[ji.lviv.ua], Спогади учасників польської самооборони с. Гута Степанська на Волині про події 16-18 липня 1943 року:
Мені було майже десять років, коли бандерівці напали на польське село Коростятин. Того дня було ще видно і люди не встигли поховатися.
Банда діяла трьома групами. Перша йшла й убивала. Друга крала, що могла. Остання група, переважно підлітки 12-14 років, відв’язували з ланцюгів худобу і підпалювали обійстя. Я чула, як вдома казали, що бандою цією керує молодий греко-католицький священик з наших Монастириськ, прізвища його не пам’ятаю. Люди захищалися, але тоді загинуло 160 поляків. Пам’ятаю, як я стояла разом із батьками та сусідами перед будинком і дивилася на заграву.
Вранці люди санками, запряженими кіньми поїхали до Коростятина. Я теж там була. Пам’ятаю так, ніби це було вчора. Те, що я там побачила, було жахливим. У поруйнованих, спалених будинках, на подвір’ях, у садках, на залізничній станції – всюди лежали убиті люди. Цього не можна описати. Цього не можна забути. Я бачила людей, убитих сокирами й ножами. У них були повідрубувані руки, ноги, розтрощені голови, відтяті вуха й повиривані язики, виколоті очі, розпороті животи й випущені нутрощі. Жінкам повідтинано груди. Не пожаліли навіть немовлят. Я бачила малесеньку дитину із розбитою об стіну голівкою.
Пам’ятаю, як стара жінка стояла над знівеченим тілом своєї дочки і говорила їй, аби та встала й одягнула плащ, який вона їй принесла, бо вже холодно і час іти додому.
Мені було майже десять років, коли бандерівці напали на польське село Коростятин. Того дня було ще видно і люди не встигли поховатися.
Банда діяла трьома групами. Перша йшла й убивала. Друга крала, що могла. Остання група, переважно підлітки 12-14 років, відв’язували з ланцюгів худобу і підпалювали обійстя. Я чула, як вдома казали, що бандою цією керує молодий греко-католицький священик з наших Монастириськ, прізвища його не пам’ятаю. Люди захищалися, але тоді загинуло 160 поляків. Пам’ятаю, як я стояла разом із батьками та сусідами перед будинком і дивилася на заграву.
Вранці люди санками, запряженими кіньми поїхали до Коростятина. Я теж там була. Пам’ятаю так, ніби це було вчора. Те, що я там побачила, було жахливим. У поруйнованих, спалених будинках, на подвір’ях, у садках, на залізничній станції – всюди лежали убиті люди. Цього не можна описати. Цього не можна забути. Я бачила людей, убитих сокирами й ножами. У них були повідрубувані руки, ноги, розтрощені голови, відтяті вуха й повиривані язики, виколоті очі, розпороті животи й випущені нутрощі. Жінкам повідтинано груди. Не пожаліли навіть немовлят. Я бачила малесеньку дитину із розбитою об стіну голівкою.
Пам’ятаю, як стара жінка стояла над знівеченим тілом своєї дочки і говорила їй, аби та встала й одягнула плащ, який вона їй принесла, бо вже холодно і час іти додому.
Дальше.
3) недопущення фальсифікації історії Другої світової війни 1939-1945 років у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках, засобах масової інформації, публічних виступах представників державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб;
4) сприяння об’єктивному та всебічному дослідженню історії Другої світової війни 1939-1945 років, відображенню подій війни, її жертв, діянь учасників у творах літератури і мистецтва, книгах та альбомах пам’яті, засобах масової інформації;
4) сприяння об’єктивному та всебічному дослідженню історії Другої світової війни 1939-1945 років, відображенню подій війни, її жертв, діянь учасників у творах літератури і мистецтва, книгах та альбомах пам’яті, засобах масової інформації;
А вот это напоминает небезызвестную Коммисию По Фальсификации Истории в РФ.
Надеюсь, оно не будет похоже на свой российский аналог.
