Pink Martian Girl

Отсканила одну сказку из книжки Ореста Суника "Ульчский язык". У него там даются сказки на ульчском с переводом на русский, в качестве примера.
Я отсканила ещё одну сказку про парня, который отправился в мир духов искать свою девушку, но она очень длинная, и на то, чтоб её оцифровать и привести в нормальный вид, наверное, уйдёт много времени.

Ульчский - один из языков Тунгусо-манчжурской языковой семье. Родственный нанайскому, эвенскому и др. (Раньше его считали просто диалектом нанайского, но потом выяснилось, что это отдельный язык.) Я когда-то писала в uk-wiki статью про грамматику ульчского. Там есть и про падежи, и про времена глаголов.

Тунгуссо-манчжурскую семью относят к Алтайской языковой макросемье, в которую также входят Тюркская, Монгольская, Японская и Корейская языкоые семьи.

У ульчского языка есть несколько интересных свойств. Например, в повелительном наклонении различаются 2 времени: настоящее и будущее (как в латыни AFAIK).
В ульчском нет родительного падежа (как и в других тунгусо-манчжурских), и его значение передаётся специальной притяжательной конструкцией. (Про неё я тоже когда-то писала.)

Есть аффиксы множественного числа -сал/-сэл, но используются они очень-очень редко. Например, в этой сказке они есть только в двух словах: "ти̇сал" (они, те) и "и̇бахасал" (злые духи).
Остальные существительные употребляются в простой форме (единственное число) даже если обозначают несколько предметов. НАпример:
йактава - стрелы, стрелу (винительный падеж)
пиқтэвэ - детей, ребёнка (винительный падеж)
су̇лтаӡ̌и̇ - на лыжах (лыжей, лыжами - творительный падеж)

( Про транскрипцию )
( Собственно сама сказка )

Вивчала мови Тунґуської сім'ї і знайшла таку ґраматичну особливість.
В більшості мов в присвійних конструкціях грамматично позначується слово-власник (зазвичай воно ставиться в родовий або присвійний відмінок), а в мовах тунґуської сім'ї - слово-власність.
Наприклад:
(анґлійська, литовська та вірменьска мови)
Friend's book - draugo knyga - ընկերի գիրք (ənkɛɾi giɾkʰ) - книга друга
Brother's friend - brolio draugas - եղբայրի ընկեր [ɛɣbɑjɾi ənkɛɾ] - друг брата

А ў мовах Тунґуської сім'ї - дещо інакше. Справа ў тому, що ў цих мовах немає родового відмінка. Тому ў них використовується специфічна конструкція, ў якій слово-власник стоїть у початковій формі, а слово-власність - ў присвійній. Тобто має спеціальний присвійний афікс, який відрізняється в залежності від особи. Наприклад:
(ў нанайській)
ми дангсаи - моя книга ("ми" - я, "дангса" - книга)
си дангсаси - твоя книга ("си" - ти)
нёани дангсани - його, її книга ("нёани" - він, вона)
нёани огдани - його, її човен ("огда" - човен)
суэ огдасу - ваш човен

Така ж сама конструкція використовується, якщо обидва слова - іменники. Ў цьому випадку слово-власність також отримує присвійний аффікс 3-ої особи однини "-ни":
(нанайська мова)
эмин дангсани - книга матері (досл.: мати книга-її)
диа огдани - човен друга (досл.: друг човен-його)
(ульчська мова)
эйэн эдини - чоловік сестри
эди бурини - лук чоловіка

А ще за допомогою цієї конструкції ў тунґуських мовах утворюються відносні прикметники (утворені від іменників)^
(ульчська мова)
н'и сэқсэни - людська кров (кров людини)
н'и нантани - людська шкіра (шкіра людини)
мурин нантани - кінська шкіра (шкіра коня)
мурин поқтони - кінскький слід (слід коня)
буйу поқтони - звіриний слід (слід звіря)

PS Доречі, ў тюркських мовах використовується приблизно така ж конструкція. Відносні прикметники утворюються также, як і ў тунґуських, а от конструкція "іменник - іменник" відрізняється тим, що слово-власник теж отримує афікс (родового відмінку).
(татарська мова, -ı/-e - присвійний афікс 3-ої особи однини)
cir cabığı - земна кора (кора землі)
kuş kanadı - пташине крило (крило птаха)
dingez transpordı - морський транспорт (транспорт моря)
yapon tele - японська мова (мова японців)
tatar tele - татарська мова (мова татар)

Ў порівнянні з єўропейськими мовами - досить незвичний спосіб, але своя лоґіка IMHO ў цьому є.