Присвійні конструкції в Тунґуських мовах
Feb. 27th, 2009 06:30 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Вивчала мови Тунґуської сім'ї і знайшла таку ґраматичну особливість.
В більшості мов в присвійних конструкціях грамматично позначується слово-власник (зазвичай воно ставиться в родовий або присвійний відмінок), а в мовах тунґуської сім'ї - слово-власність.
Наприклад:
(анґлійська, литовська та вірменьска мови)
Friend's book - draugo knyga - ընկերի գիրք (ənkɛɾi giɾkʰ) - книга друга
Brother's friend - brolio draugas - եղբայրի ընկեր [ɛɣbɑjɾi ənkɛɾ] - друг брата
А ў мовах Тунґуської сім'ї - дещо інакше. Справа ў тому, що ў цих мовах немає родового відмінка. Тому ў них використовується специфічна конструкція, ў якій слово-власник стоїть у початковій формі, а слово-власність - ў присвійній. Тобто має спеціальний присвійний афікс, який відрізняється в залежності від особи. Наприклад:
(ў нанайській)
ми дангсаи - моя книга ("ми" - я, "дангса" - книга)
си дангсаси - твоя книга ("си" - ти)
нёани дангсани - його, її книга ("нёани" - він, вона)
нёани огдани - його, її човен ("огда" - човен)
суэ огдасу - ваш човен
Така ж сама конструкція використовується, якщо обидва слова - іменники. Ў цьому випадку слово-власність також отримує присвійний аффікс 3-ої особи однини "-ни":
(нанайська мова)
эмин дангсани - книга матері (досл.: мати книга-її)
диа огдани - човен друга (досл.: друг човен-його)
(ульчська мова)
эйэн эдини - чоловік сестри
эди бурини - лук чоловіка
А ще за допомогою цієї конструкції ў тунґуських мовах утворюються відносні прикметники (утворені від іменників)^
(ульчська мова)
н'и сэқсэни - людська кров (кров людини)
н'и нантани - людська шкіра (шкіра людини)
мурин нантани - кінська шкіра (шкіра коня)
мурин поқтони - кінскький слід (слід коня)
буйу поқтони - звіриний слід (слід звіря)
PS Доречі, ў тюркських мовах використовується приблизно така ж конструкція. Відносні прикметники утворюються также, як і ў тунґуських, а от конструкція "іменник - іменник" відрізняється тим, що слово-власник теж отримує афікс (родового відмінку).
(татарська мова, -ı/-e - присвійний афікс 3-ої особи однини)
cir cabığı - земна кора (кора землі)
kuş kanadı - пташине крило (крило птаха)
dingez transpordı - морський транспорт (транспорт моря)
yapon tele - японська мова (мова японців)
tatar tele - татарська мова (мова татар)
Ў порівнянні з єўропейськими мовами - досить незвичний спосіб, але своя лоґіка IMHO ў цьому є.
В більшості мов в присвійних конструкціях грамматично позначується слово-власник (зазвичай воно ставиться в родовий або присвійний відмінок), а в мовах тунґуської сім'ї - слово-власність.
Наприклад:
(анґлійська, литовська та вірменьска мови)
Friend's book - draugo knyga - ընկերի գիրք (ənkɛɾi giɾkʰ) - книга друга
Brother's friend - brolio draugas - եղբայրի ընկեր [ɛɣbɑjɾi ənkɛɾ] - друг брата
А ў мовах Тунґуської сім'ї - дещо інакше. Справа ў тому, що ў цих мовах немає родового відмінка. Тому ў них використовується специфічна конструкція, ў якій слово-власник стоїть у початковій формі, а слово-власність - ў присвійній. Тобто має спеціальний присвійний афікс, який відрізняється в залежності від особи. Наприклад:
(ў нанайській)
ми дангсаи - моя книга ("ми" - я, "дангса" - книга)
си дангсаси - твоя книга ("си" - ти)
нёани дангсани - його, її книга ("нёани" - він, вона)
нёани огдани - його, її човен ("огда" - човен)
суэ огдасу - ваш човен
Така ж сама конструкція використовується, якщо обидва слова - іменники. Ў цьому випадку слово-власність також отримує присвійний аффікс 3-ої особи однини "-ни":
(нанайська мова)
эмин дангсани - книга матері (досл.: мати книга-її)
диа огдани - човен друга (досл.: друг човен-його)
(ульчська мова)
эйэн эдини - чоловік сестри
эди бурини - лук чоловіка
А ще за допомогою цієї конструкції ў тунґуських мовах утворюються відносні прикметники (утворені від іменників)^
(ульчська мова)
н'и сэқсэни - людська кров (кров людини)
н'и нантани - людська шкіра (шкіра людини)
мурин нантани - кінська шкіра (шкіра коня)
мурин поқтони - кінскький слід (слід коня)
буйу поқтони - звіриний слід (слід звіря)
PS Доречі, ў тюркських мовах використовується приблизно така ж конструкція. Відносні прикметники утворюються также, як і ў тунґуських, а от конструкція "іменник - іменник" відрізняється тим, що слово-власник теж отримує афікс (родового відмінку).
(татарська мова, -ı/-e - присвійний афікс 3-ої особи однини)
cir cabığı - земна кора (кора землі)
kuş kanadı - пташине крило (крило птаха)
dingez transpordı - морський транспорт (транспорт моря)
yapon tele - японська мова (мова японців)
tatar tele - татарська мова (мова татар)
Ў порівнянні з єўропейськими мовами - досить незвичний спосіб, але своя лоґіка IMHO ў цьому є.