Підіймайся, Україно!

Іноді буває такий настрій... хочеться заспівати щось таке пафосне, про Україну, про волю незламанну, щось патріотичне... от гімн, наприклад. Але співати наш кволий "щеневмерлий" гімн якось не хочеться - бо він не містить ўсіх тих емоцій, які я ў цей момент почуваю... і тоді я починаю просто придумувати слова, навмання, як вийде... такий собі струмок думок... і слова пливуть, і збиваються ў рядки... і хоча виходить, ўсе одно, ламано та кострубато, але на мій невибагливий погляд досить так непогано... і коли серце відбиває ритм, а ў голові крутяться думки, я просто промовліяю про себе оці придумані рядки...


Підіймайся, Україно!
Київ та Полтаво,
Хай ланами та долами
Рознесеться слава.

Хай луною відізвуться
Степи і Карпати
Піднімайтесь, вільні люде,
Неньку захищати!

Доки правда та свобода
У серцях палає,
Нас ніякий злісний ворог
Нігди не здолає!

Грій вогнем, дай сили, серце,
У скрутну годину
Об'єднаймось й збережімо
Нашу Україну...

Самотній Вовк

Мій найулюбленійший момент з китайського фільму "Обіцянка". Самотній Вовк навчає Кунлуна, як досягти "справжньої швидкості".

Я знайшла китайський текст, звуковий файл, транскрипцію та зробила приблизний переклад українською мовою. (На жаль, не знаю, перекладали його вже на українську чи ні.)

(Отут можна прослухати цей уривок в ориґіналі, мандаринською мовою.)

记住,真正的速度是看不见的
就像风起云涌日落月升。
就像你不知道树叶什么时候变黄
婴儿什么时候长出第一颗牙来
就像你不知道什么时候会爱上一个人。

( Приблизна транскрипція пін'їн )

"Запам'ятай, справжню швидкість неможливо помітити - як неможливо помітити, коли саме здійнявся дощ, зайшло сонце чи зійшов мясяць. Так само, як ти не можеш чітко усвідомити, коли саме пожовкло листя чи коли саме прорізався твій перший зуб. Так само, як не можеш зрозуміти, ў яку мить ти закохався."