О_о

Барвисто, життєрадісно

© Dohje

Принцеса-мононоке

Нещодавна таки подивилася фільм Хаяо Міядзакі "Принцеса-мононоке". Деякі моменти ў ньому були мені незрозумілі, а деякі здалися суперечними. Я почала шукати в інеті інфу по нього, і натрапила на одне цікаве інфтерв'ю з Міядзакі, де він розповідає про "Мононоке" та той сенс, якій він вклав ў цю стрічку.

Мультфільм відноситься до жанру "історичного фентезі" - тобто в основу покладені реальні історичні події (ў данному випадку - процеси), але ще додано елемент казки (вигадані створіння з японської міфолоґії).
Ў фільмі зображаються жителі так званого Татара-Ба ("Залізне Селище") - поселення, жителі якого промивають залізний пісок, виплавляють метал та роблять з нього вогнепальну зброю. (Зображена ў фільмі зброя, дійсно, існувала ўстародавній Японії.)

Виявляється, ў фільмі режисер торкається певних моментів та реалій з японської історії, які невідомі європейцям.
Складні відносини між "Лісом" та селянами, та селянами і жителями Татара-Ба - ўсе це має свій історичний "бекґраўнд". В інтерв'ю Міядзаки розповідає кілька речей, які міняють сприйняття на зображенго конфлікту.

Також Міядзакі розповідає, що він не хотів знімати просто ще один фільм про "хороших та поганих", а хотів зобразити ўсіх його героїв одночасно і хорошими і поганими.
Тому за сюжетом, ані Духи Лісу, ані жителі Татара-ба - не є повністю позитивними та "завжди правильними" персонажами.


Ось кілька цікавих уривкі з цього інтерв'ю, які привернули мою увагу:

Хаяо Міядзакі про "Мононоке":

І: Ў людей були причини (знищувати ліс)?

М: Так. Ў простих людей були на це причини. В епоху Едо було посаджено та вирощено багато чудових лісів, але це тому, що їх було посаджено на землях феодалів. Тож, якщо хтось зрізав з них хоча б одну гілочку, йому відрубали руку або голову. Ось так феодали вирощували та захищали свої ліси. А оскільки фермери, що жили навколо цих лісів, були дуже бідними, вони сподівалися, що якимось чином зможуть знищити частину лісів ў цих землях.

Якби ми розгладали цю ситуацію тільки з точки зору людей, то лісів вже давно б не існувало. Через ту страшну силу, якою вони були створені. Тож, насправді, це дилема між гуманізмом та вирощуванням лісів. Саме ў цьому полягає проблема руйнування навколишнього середовища, з якою ми стикаємося ў ґлобальному масштабі. Ў цьому ўся складність відносин між людиною та природою.

...

І: Що Ви скажете про ворожнечу між самураями та жителями Татара-Ба?

М: Такі речі були звичайною справою. Вимиваючи залізний пісок, жителі Татара-Ба розмивали гори та холми. Вода йшла крізь жолоб та розмивала схил гори. Потім, брудна вода із глиною проходила крізь інший жолоб, щоб залізний пісок міг поступово осісти. Цей процес забруднював воду, та змивав глину та шлак ўниз за течиєю. Таким чином, сільскогосподарські поселення та річки нижче за течиєю ўтопали ў шлаку. А це було серйозною проблемою для вирощування рису.

Тож, між фермерами та жителями Татара-Ба нерідко виникали конфлікти. Коли місцеві самураї напали на Татара-Ба, вони не робили щось погане, насправді вони навіть ў чомусь були праві. Ў ті часи ще не було чіткого розділу між самураями та фермерами (деякі самураї також були фермерами). Тому не дивно, що між ними та Татара-Ба з часом виник серйозний конфлікт.

...

І: Я гадав, що сила та витривалість жінок Татара-Ба це ті жіночі риси, які ми бачимо ў сучасному суспільстві.

М: Не те щоб я хотів, щоб вони виглядали по-сучасному. Зобразити Татара-Ба під керівництвом чоловіків - це було б занадто звичайно та нецікаво. Якби я зробив головою Татара-Ба чоловіка - то він був би звичайним управлінцем, а не новатором чи революціонером. А якби це була жінка, то вона була б революціонеркою, навіть якби робила ті ж самі речі.

Тому я не став зображати жительок Татара-Ба, як звичайних жінок, яким потрібен захист чоловіків, або просто, як членів їхніх сімей. Я навмисне відвів їх від цього. Я думаю, ў селищі Татара-Ба були діти, але, якби вони були зображені ў фільмі, це б занадто ўсе ускладнювало. Тож я не став цього робити. Зрештою, там таки буде багато дітей, але я не хотів зображати Татара-ба вже на цій стадії існування.

...

І: Кая, котра бачила, як Ашітака їде (з рідного селища), була закохана ў нього?

М: Так, звичайно. Вона називала його "ані-сама" (старший брат), але це означає, що він просто був старшим хлопем ў її клані.

І: То вони не справжні брат та сестра?

М: Якби вони були братом та сестрою, це було б зовсім не цікаво. Раніше ў Японії було багато шлюбів між кровними родичами. Я думав про Каю, як про дівчину, яка мала згодом одружитися з Ашітакою. Але Ашітака обрав Сан. Нема нічого дивного ў тому, щоб жити із Сан, яка живе досить жорстоким життям.

Євро, відео, какао

Вітаю!
Ў нещодавній дискусії про правопис української мови підняли одне цікаве питання: Як мають відмінюватися слова іноземного походження на -е, -о, -ео, -іо, -ао, -і (кіно, метро, відео), і чи мають вони відмінюватися ўзагалі. Одні казали, що ці слова мають відмінюватися, як і інші українські слова, інші - що вони мають бути безвідмінними - як у сучасній літературній російській мові.

Ў мене теж є своя точка зору, і я б хотіла нею поділитися.

0. Я думаю, що нам варто було б використовувати мовний досвід інших слов'янських мов: білоруської, польскої, чеської, хорватської та інших. Ці мови дуже схожі на українську, і їх ґраматика базується на тих самих загальних законах.
Ў них постають приблизно ті ж проблеми та питання, що і ў нашій. Тому нам корисно було б знати, як саме вони вирішують їх. Щоб потім використовувати їхній досвід вже ў своїй мові. Наприклад от, їх досвід щодо відмінювання інозмених слів.

1. В інших слов'янських мовах (чеська, словацька, польска, сербськохорватська) іменники іноземного походження відмінюються так само, як і звичайні слов'янські слова. Вони відмінюються за числом та відмінком. Ў чеській, словацькій та частково ў польській - як іменники середнього роду, а ў сербсько-хорватській - чоловічого. Також ще ў польскій мові іноземні слова на -і відмінюються, як прикметники (поправте мене, якщо помиляюся), а ў сербськохорватській - як іменники.

	Чеська				Сербська
Однина
Називний	euro	video	rádio	kakao	евро	видео	радио	какао	такси
Родовий	eura	videa	rádia	kakaa	евра	видеа	радија	какаоа	таксија
Давальний	euru	videu	rádiu	kakau	евру	видеу	радију	какаоу	таксију
Знахідний	euro	video	rádio	kakao	евро	видео	радио	какао	такси
Орудний	eurem	videem	rádiem	kakaem	евром	видеом	радијем	какаоом	таксијем
Місцевий	eurě	videě	rádiě	kakaě	евру	видеу	радију	какаоу	таксију
Кличний	euro	video	rádio	kakao	евро	видео	радио	какао	такси
Множина
Називний	eura	videa	rádia	-	еври	видеи	радији	-	таксији
Родовий	eur	videí	rádií		евра	видеа	радија		таксија
Давальний	eurům	videím	rádiím		еврима	видеима	радијима		таксијима
Знахідний	eura	videa	rádia		евре	видее	радије		таксије
Орудний	eury	videi	rádii		еврима	видеима	радијима		таксијима
Місцевий	eurech	videích	rádiích		еврима	видеима	радијима		таксијима
Кличний	eura	videa	rádia	-	еври	видеи	радији	-	таксији

Ў чеській мові пішли найпростішим шляхом. Ўсі слова на -о, -іо, та -ео відмінюються одним й тим самим способом. Без ўсіляких ускладнень. Кінцева голосна -о при відмінюванні просто заміняється іншою.

Ў сербськохорватській трошки складніше. Різні запозичені слва відмінюються по різному. "Евро" та "видео" - так само, як ў чеській; слова "радио" та "такси" при відмінюванні отримають додатковий звук -ј-; а ў слові "какао" закінчення додаються до незмінної основи (це виглядає трошки дивно, але самі серби, напевно, вже давно звикли і ввжають це нормою).

(Відмінювання цих слів ў словацькій майже таке ж саме, як ў чеській, і відрізняється лише кількома рисами. Тож я не стала приводити його, щоб не повторюватись.)


2. Я думаю, в українській мові без проблем можна було використовувати такий же варіант, як ў чеський, плюс ще ў деяких особливих випадках використовувати вставні звуки -й- або -в-, приблизно, як ў сербській. Тут можуть бути різні варіанти.

Для початку пропоную отакий.

1. Ў формах род. в. множини, там де звичайні іменники сер. р. отримують закінчення -ь або нульове закінчення (озер, сонць, сердець), IMHO лоґічно було б ўзяти закінчення -й.
2. Ў слові "какао" ў місцевому відмінку однини множини та родовому відмінку можна додати додаткову літеру -в-: (ў) кака́ві, кака́в. Бо без них це слово звучить якось кострубато.
3. Чисто для експерименту додано відміна слова "таксі", як іменника с закінченням на -й. Наврядчи з цього щось вийде, але розглянути такий варіант IMHO не буде зайвим.

Однина
Називний	євро	відео	радіо	какао	таксі
Родовий	євра	відеа	радіа	кака(в)а	таксія
Давальний	євру	відеу	радіу	кака(в)у	таксію
Знахідний	євро	відео	радіо	какао	таксі
Орудний	євром	відеом	радіом	кака(в)ом	таксієм
Місцевий	єврі	відеї	радії	какаві	таксії
Кличний	євро	відео	радіо	какао	таксі
Множина
Називний	євра	відеа	радіа	кака(в)а	таксії
Родовий	євр	відей	радій	какав	таксіїв
Давальний	єврам	відеам	радіам	кака(в)ам	таксіям
Знахідний	євра	відеа	радіа	кака(в)а	таксії
Орудний	єврами	відеами	радіами	кака(в)ами	таксіями
Місцевий	єврах	відеах	радіах	кака(в)ах	таксіях
Кличний	євра	відеа	радіа	кака(в)а	таксії

То як Вам такий варіант? IMHO Він зручніший, бо так одразу буде видно, ў якому відмінку стоїть слово.



PS Джерела:
- Skloňování jmen středního rodu zakončených na -eo,- io, -ao, -uo - Відмінювання інозмених слів на -ео, -іо, -ао та -уо ў чеській мові
- Анґлійсько-чеський словник з прикладами відмінювання - треба вибрати потрібну літеру, а потім знайти потрібне слово. (Форми деяких відмінків розходяться із вказанними ў попередньому лінку.)
- Euro v slovenčine - Як слід відмінювати слово "євро" ў словацькій мові
– en.wikipedia.org/Linguistic_issues_concerning_the_euro - Проблема відмінювання слова "євро" ў різних мовах
- Вікісловник: відмінювання слів такси та евро ў сербській мові