![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
yitnaechani
Продовжую вивчати мови за діалоґами з фільмів. :))) Я вже давно хотіла розібрати якийсь діалоґ мандаринською мовою.
Тож я вирішила взяти діалоґ між маленькою Чінґченґ та богинею Маншен - з китайського фільму
Він не дуже довгий. Ўсього 2 хвилини та 29 реплік. (Це дуже мало.) Ўзагалі-то, з них лише 2 належать маленькій Чінґченґ, там здебільшого розмовляє богиня Маншен.
Він досить цікавий. Особливо гарно там звучить кінцівка: "...лише якщо час обернеться взусп'ять, ріки потікуть назад, а мертві почнуть воскресати".
Як завжди, дається відео та звук з діалоґом, текст, транскрипція та переклад. Спочатку йде більш-менш літературний переклад, а далі у розборі речень - вже дослівний.
(Доречі, сам фільм можна подивитися на ютюбі з ориґінальною озвучкою та анґлійськими субтитрами. Він там порізанний на фраґменти. Ось перший фраґмент, а лінки на інші ідуть пронумеровані там у меню збоку.)
Діалоґ знаходиться майже на самому початку фільму - тож це не буде спойлером - він не розкриє наперед ніяких важливих сюжетних поворотів, і не зруйнує враження від фільму.
Короткий зміст сцени:
Чінґченґ, бідна та голодна дівчинка, перебігає через веливу ріку і випадково впускає з рук знайденний хлібець. Богиня Маншен за допомогою чарів дістає його з дна річки. Потім Маншен дає дівчинці зазирнути у Вічність, де записана доля ўсіх людей: їх життя та смерть, радощі та печалі. Потім богиня пропонує їй угоду, від якої залежатиме ўсе подальше життя Чінґченґ, і навколо якої власне і розвиватиметься сюжет фільму. Чінґченґ погоджується, і її життя назавжди змінюється...
Ў цьому діалоґу трапляються таки корисні слова та вирази, як:
| Написання | Транскрипція | Значення |
| 妈妈 | māma | мама |
| 已经 | yǐqīng | вже |
| 神 | shén | бог, богиня |
| 条件 | tiáojiàn | умова |
| 吃 | chī | їжа, їсти |
| 真心的爱 | zhēnxīn-de ài | щире кохання |
| 愿意 | yuànyì | хотіти, бажати |
| 每个人 | měigerén | кожний, кожна людина |
| 悲欢离合 | bēihuānlíhé | мінливості життя, радощі та печалі |
Також у діалоґу трапляються спеціальні допоміжні частки та слова:
1. 吧 "ba" - означає ввічливе прохання, пропозицію або пораду.
2. 最 "zuì-" - "най-", частка найвищого ступеню порівняння прикметників.
3. 要 "yào" (треба, слід) та 不要 "bùyào" (не треба, не слід) - вередають значення прохання.
4. 給 "gěi" - для, заради, для когось. Передає значення давального відмінку.
та ще інші.
___
Щодо транскрипції... Тут дається транскрипція ў системі пін'їн - китайські звуки ў ній передаються латинськими літерами.
Вона найпоширеніша ў світі, і мандаринську мову загалом транскрибують саме нею - але у ній немає чіткої та прозорої відповідності між буквами та звуками. До того там ще у різних діалектах мандаринської одні фонеми вимовляються трошки по-різному.
Загалом більшість символів там читаються звичним нам способом, але є і кілька "проблемних" символів. Тож для початку я ще додам невеличке пояснення, як вимовляються символи пін'їн:
0. Транскрипція
1. Файли
2. Діалоґ
3. Коротке пояснення щодо ґраматики
4. Розбір речень
0. Транскрипція
1. Приголосні.
1.0. Глухі та дзвінкі приголосні.
В українській мові приголосні поділяються на глухі (п, т, ц, с) та дзвінкі (б, д, дз, з). В манадаринській мові не має такого поділяння - принаймні ў тому вигляді, до якого ми звикли.
Протте ў мандаринській мові вибухові приголосні поділяються на "сильні" та "слабкі", як ў корейській та ў монґольських мовах:
Сильні - завжди глухі і вимовляються з подихом [ʰ].
Слабкі - зазвичай глухі, але ў деяких позиціях можуть ставати дзвінкими. Ў китайських мовах вони стають дзвінкими поруч із сонорними звуками [n], [ŋ], [w] та [j].
Ось, як приблизно виглядає система звуків у мандаринській мові:
Тут дається транскрипція ў пін'їн та ў IPA (ў квадратних дужках).
| Звуки: | Губні | Передзубні | Свистячі | Шиплячі ретрофлексні | Свистячо- шиплячі | Задньоязикові |
| Глухі фрикативні | f [f] | s [s] | sh [ʂ] | x [ɕ] | h [x] | |
| "Сильні" вибухові | p [pʰ] | t [tʰ] | ts [ʦʰ] | ch [tʂ͡ʰ] | q [ʨʰ] | k [kʰ] |
| "Слабкі" вибухові | b [p, b] | d [t, d] | z [ʦ, ʣ] | zh [tʂ͡, dʐ͡] | j [ʨ, ʥ] | g [k, g] |
| Носові | m [m] | n [n] | ng [ŋ] | |||
| Інші сонорні | l [l] | r [ɻ] |
1.2. Свистячо-шиплячі та шиплячі ретрофлексні.
Свистячо-шиплячі приголосні звучать, як щось середнє між свистячими (с, ц, дз) та шиплячими (ш, ч, дж).
Наприклад, літерою x позначається звук, який звучить, як щось середнє між "сь" та "шь".
Шиплячі ретрофлексні відрізняються від звичайних шиплячих "ч" та "ш", лише тим, що при їх утворенні язик торкається піднебіння не верхньою стороною (спинкою) а нижньою - тобто він трошки вигибається. Ці звуки звучать твердо, без пом'якшення.
Літера r також означає ретрофлексний звук. Він звучить, як щось середнє між ретрофлексними "р" та "ж".
2. Голосні
Більшість з голосних ў манадаринській вимовляються зовсім інакше. Але, незважаючи на, це їх вимолвення легко можна пояснити.
| Літера | Звук | Пояснення |
| a | [a] | Звучить так само як і українська "а" |
| [ɑ] | Як "u" ў британській вимові анґлійського слова "cup". (Вона більш задня. При її утворенні опускається не середня частина язика (як в "а"), а задня.) | |
| e | [ɤ] | Звучить так само як і [o], але губи при цьому не скруглені, а навпаки розширені - як при вимовлянні літер "е" або "и". |
| i | [i] | Так само як і українська "і" |
| [ɪ] | Так само, як українська "и". Або як щось середнеє між російськими "и" та "ы". | |
| o | [ʊ] | Звучить, як щось середнье між українськими "о" та "у" |
| u | [u] | |
| [ʊ] | Ў закритих складах (ті, що закінчуються на -n, -ng) вимовляється, як [ʊ] | |
| ei | [eɪ͡] | |
| ia | [ɪæ͡] |
3. Тони
Ў пін'їні тони позначаються діакритичними символами.
Про їх приблизне вимовляння я вже писала тут. Зараз приводжу таблицю тонів у манадаринській:
| Номер тону | Діакритик | Приклад | Контур | За звучанням приблизно нагадує: |
| 1 | макрон | ā | ˥ | Звучить трошки гучніше звичайної вимові |
| 2 | акут | á | ˧˥ | Оклик або перепитування |
| 3 | корона | ǎ | ˨˩˦ | Здивованне запитання |
| 4 | ґравіс | à | ˥˩ | Погодження або стверджувальна відповідь |
1. Файли
| mp3 | Звукова доріжка. 4,83 MB. Довжина: 2:16. Я обрізала трошки звуку на початку та на кінці - бо там немає жодних реплік. |
| avi | Відео-фраґмент. 21,3 MB. Довжина: 2:54. |
| youtube video | Дивитися з 2:40 або з 3:15 - саме там починається потрібна сцена з діалоґом. |
2. Діалоґ
Скорочення імен:
Ч. - Чінґченґ (倾城, QīngChéng)
М. - Маншен (满神, Mǎnshén)
| М: | 不要哭!倾城 | bùyào kū! QīngChéng | Не плач, Чінґченґ. |
| 知道我是谁吗？我是满神 | zhīdao wǒ shì shéi ma? Wǒ shì Mǎnshén | Ти знаєш, хто я? Я богиня Маншен. | |
| 伸出手来 | shēnchū shǒu lái | Простягни свою руку. | |
| 吃的不是还在吗？ | chī de búshì hái zài ma? | Твоя їжа знову тут. | |
| 吃吧 | chī ba | Їж. | |
| Ч: | 这是留给妈妈的 | zhè shì liú gěi māma de | Це для мами. |
| М: | 你妈妈已经死了 | nǐ māma yǐjīng sǐ le | Твоя мама вже померла, |
| 永远也吃不到了 | yǒngyuǎn yě chī bù daòle | Їй наврядчи ще колись знадобиться їжа. | |
| 但倾城要活下去 | dàn Qīngchéng yāo huó xiàqu | Але Чінґченґ треба жити далі. | |
| 可你愿意再去死人身上找吃的吗？ | kě nǐ yuànyì zài qù sǐ rén shēn shàng zhào chī de ma? | Хіба ти хочеш усе життя шукати їжу серед мертвих тіл? | |
| 你愿意做别人的奴隶吗？ | nǐ yuànyì zuò biérén de núlì ma? | Хіба ти хочеш бути ў рабстві в інших людей? | |
| 孩子 | háizi | Моя дитино, | |
| 无极里有每个人的生老病死 | wújí lí yǒu měigerén de shēng lǎo bìng sǐ | Вічність містить у собі долі ўсіх людей: їх народження, життя та смерть. | |
| 每个人的悲欢离合 | měigerén de bēihuānlíhé | Усі їхні радощі та печалі. | |
| 你的也在里面 | nǐ de yě zài lí miàn | І твої також. | |
| 它可以给你天下最好吃的东西 | tā kěyǐ gěi nǐ tiānxià zuì hǎochī de dōngxi | Ти можеш мати найсмачнішу їжу, | |
| 最美的衣服 | zuì měi de yīfu | Найгарніший одяг | |
| 最强的男人的宠幸 | zuì qiáng de nánrén de chǒng xìng | Та любов наймогутніших чоловіків. | |
| 天下的一切都是你的 | tiānxià de yíqiè dōu shì nǐ de | Ўсі міста світу під небом будуть твоїми. | |
| 但只有一个很小的条件 | dàn zhǐ yǒu yīgè hěn xiǎo de tiáojiàn | Але лише за однієї маленької умови: | |
| 你永远也得不到别人真心的爱 | nǐ yǒngyuǎn yě débùdào biérén zhēnxīn de ài | Ти втратиш кожного чоловіка, який щиро тебе покохають. | |
| 就算得到了也会马上失去 | jiùsuàn dédào le yě huì mǎshàng shīqù | І навіть, якщо ти зможеш втримати його хоч на мить, потім він загине. | |
| 你愿意吗？ | nǐ yuànyì ma? | Ти згодна на це? | |
| Ч: | 我愿意 | wǒ yuànyì | Так, я згодна. |
| М: | 这是一生一世的承诺 | zhè shì yìshēng yī shì de chéngnuò | Тепер, коли ти погодилася, це стане твоєю долею на ўсе життя. |
| 答应了就永远不能改变 | dāying le jiù yǒngyuǎn bùnéng gǎibiàn | І ніщо вже не зможе його змінити. | |
| 除非时间逆转 | chūféi shíjiān nì zhuàn | Лише якщо, час оберенться взусп'ять, | |
| 河水倒流,人死复生 | hé shuǐ dǎo liú, rén sǐ fù shēng | Ріки потікуть назад, а мертві люди почнуть воскресати. | |
| 倾城记住,你答应了我 | Qīngchéng jìzhu, nǐ dāying le wǒ | Пам'ятай, Чінґченґ, ўсі багатства світу будуть твоїми. |
3. Ґраматичне пояснення (коротке)
Особові займенники
Ў мандаринській мові розрізняються особові займенники однини та множини.
Особовий займенник 3' особи має 3 різні ваіранти написання ў залежності від значення - але вимволяються вони ўсі однаково, як "tā".
| Число | Написання | Транскрипція | Значення |
| Однина | 我 | wǒ | я |
| 你 | nǐ | ти | |
| 他 | tā | він | |
| 她 | вона | ||
| 它 | воно | ||
| Множина | 我们 | wǒmen | ми |
| 你们 | nǐmen | ви | |
| 他们 | tāmen | вони |
Іменник
Іменник у мандариснькій мові не відмінюється за числами та відмінками. Хоча, ў ній існує спеціальна частка збиральної множини 们 "men", але вона використовується дуже рідко - ў цьому діалоґу жодного разу, а в усьомі фільмі - ўзагалі лише 2 рази.
Щоб передавати значення відмінків використовуються прийменники (перед іменником) та післяйменники (після).
Наприклад, прийменник 給 "gěi" (для, заради) - використовується, щоб передавати значення давального відмінку:
給媽媽 "gěi māma" - для мами, мамі (кому?)
給倾城 "gěi QīngChéng" - для Чінґченґ, Чінґченґ (кому?)
Особливої уваги заслуговує присвійна частка 的 "de" - вона ставиться після слова-власника і перед словом-власністю.
Наприклад:
我的 "wǒ de" - мій, моя (我 "wǒ" - я),
你的 "nǐ de" - твій, твоя,
朋友的 "péngyou de" - друга (кого? чий?),
主人的 "zhǔrén de" - хазяїна,
我的朋友 "wǒ de péngyou" - мій друг,
我的朋友的馬 "wǒ de péngyou de mǎ" - кінь мого друга,
主人的馬 "zhǔrén de mǎ" - кінь хазяїна.
Прикметник
Відносні прикметники утворюються від іменників за допомогою ўсе тієї ж частки 的 "de".
Наприклад:
强 "qiáng" (сила) -> 强的 "qiáng de" (сильний),
真正 "zhēnzhèng" (істина) -> 真正的 "zhēnzhèng de" (істинний, справжній).
Після якісних прикметників теж іноді ставиться частка 的 "de". Наприклад:
小的条件 "xiǎo de tiáojiàn" - маленька умова.
Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюється за допомогою префікса 最 "zuì-" (най-)
Наприклад:
好 "hǎo" -> 最好 "zuì hǎo" (хороший -> найкращий),
好吃 "hǎochī" -> 最好吃 "zuì hǎochī" (смачний -> найсмачніший),
美 "měi" -> 最美 "zuì měī" (гарний -> найгарніший).
Дієслово
Дієслово ў манадаринській не відміняється ані за особами, ані за числами.
Звичайна проста форма дієслова означає дію ў теперішньому або ў майбутньому часі. Якщо додати після дієслова спеціальну частку 了 "le" - то воно буде означати дію, яка почалася і закінчилася ў минулому (завершена дія). За значенням ця частка приблизно відповідає значенню минулому часу в українській.
Наприклад:
愛 "ài" -> 愛了 "ài le" (кохає, кохала кохають -> кохав, кохали)
知道 "zhīdao" -> 知道了 "zhīdao le" (знає, знають -> знав, знала, знали).
Заперечення утворюється за допомогою частки 不 "bù" (не), яка ставиться перед дієсловом.
Наприклад:
是 "shì" (є) -> 不是 "bù shì" (не є).
4. Розбір речень
不要哭!倾城
bùyào kū! QīngChéng
Не треба плакати, Чінґченґ.
| 不要 | bùyào | не, не треба, не слід (використовується у наґативній формі наказового способу) |
| 哭 | kū | плакати, ридати, квилити |
| 倾城 | QīngChéng | Чінґченґ (ім'я) |
知道我是谁吗？
zhīdao wǒ shì shéi ma?
Ти знаєш, хто я (є)?
| 知道 | zhīdao | знати, розуміти, усвідомлювати |
| 我 | wǒ | я |
| 是 | shì | бути (дієслово-зв'язка) |
| 谁 | shéi | хто |
| 吗 | ma | (питальна частка) |
我是满神
Wǒ shì Mǎnshén
Я - богиня Ман.
| 我 | wǒ | я |
| 是 | shì | бути (дієслово-зв'язка) |
| 满神 | Mǎnshén | Маншен, богиня Ман |
伸出手来
shēnchū shǒu lái
Простягни руку вперед.
| 伸出 | shēnchū | простягнути |
| 手 | shǒu | рука |
吃的不是还在吗？
chī de búshì hái zài ma?
Хіба їжа ще не там?
| 吃 | chī | їжа |
| 还 | hái | вже, ще, досі |
吃吧
chī ba
Їж.
| 吃 | chī | їсти |
| 吧 | ba | (частка, що означає ввічливе прохання) |
这是留给妈妈的
zhè shì liú gěi māma de
Це збережено для мами.
| 这 | zhè | цей, це |
| 是 | shì | бути (дієслово-зв'язка) |
| 留 | liú | залишити |
| 给 | gěi | для, заради |
| 妈妈 | māma | мама |
你妈妈已经死了
nǐ māma yǐjīng sǐ le
Твоя мама вже померла.
Поруч із іменами родичів присвійна частка іноді не вживається, тому замість звичайного 你的 "nǐ de" тут вживається лише 你 "nǐ".
| 你 | nǐ | ти |
| 妈妈 | māma | мама |
| 已经 | yǐjīng | вже |
| 死 | sǐ | померти |
| 了 | le | (частка минулого часу) |
永远也吃不到了
yǒngyuǎn yě chī bù daòle
(Вона) наврядчи ще їстиме.
| 永远 | yǒngyuǎn | завжди, вічно (ніколи - якщо із запереченням) |
| 也 | yě | же |
| 吃 | chī | їжа, їсти |
| 不到了 | bù daòle | наврядчи, малоімовірно |
但倾城要活下去
dàn Qīngchéng yāo huó xiàqu
Але Чінґченґ треба продовжувати жити.
| 但 | dàn | але, хоча, у будь-якому випадку |
| 倾城 | Qīngchéng | Чінґченґ |
| 要 | yāo | треба, має (робити) |
| 活 | huó | жити |
| 下去 | xiàqu | продовжувати |
可你愿意再去死人身上找吃的吗？
kě nǐ yuànyì zài qù sǐ rén shēn shàng zhào chī de ma?
Хіба ти хочеш знову йти по мертвим тілам, шукаючи їжу?
| 可 | kě | (підсилювальна частка) |
| 你 | nǐ | ти |
| 愿意 | yuànyì | хотіти, бажати |
| 再 | zài | знову, ще |
| 去 | qù | йти |
| 死人 | sǐ rén | мертвий, мертва людина |
| 身 | shēn | тіло |
| 上 | shàng | на, над |
| 找 | zhào | шукати |
| 吃 | chī | їжа |
| 吗 | ma | (питальна частка) |
你愿意做别人的奴隶吗？
nǐ yuànyì zuò biérén de núlì ma?
Хіба ти хочеш бути рабинею інших людей?
| 你 | nǐ | ти |
| 愿意 | yuànyì | хотіти, бажати |
| 做 | zuò | робити, проводити |
| 别人 | biérén | інша людина, інші люди |
| 的 | de | (присвійна частка) |
| 奴隶 | núlì | раб, рабиня, раби |
| 吗 | ma | (питальна частка) |
孩子、无极里有每个人的生老病死
háizi, wújí lí yǒu měigerén de shēng lǎo bìng sǐ
Дитино, в Вічності мається народження, життя, нещастя та смерть кожної людини.
| 孩子 | háizi | дитина, дитя |
| 无极 | wújí | вічність, бескінечіність |
| 里 | lí | в, ўсередині |
| 有 | yǒu | мати (дієслово), мається, є |
| 每个人 | měigerén | кожний, кожна людина |
| 的 | de | (присвійна частка) |
| 生 | shēng | народження |
| 老 | lǎo | життя, вік |
| 病 | bìng | хвороба, слабкість, падіння |
| 死 | sǐ | смерть |
每个人的悲欢离合
měigerén de bēihuānlíhé
Життєві мінливості (радощі і печалі) кожної людини.
| 每个人 | měigerén | кожний, кожна людина |
| 的 | de | (присвійна частка) |
| 悲欢离合 | bēihuānlíhé | мінливості (радощі та печалі) |
你的也在里面
nǐ de yě zài lí miàn
Твоя також є там.
| 你 | nǐ | ти |
| 的 | de | (присвійна частка) |
| 也 | yě | же, теж, також |
| 在 | zài | бути в, знаходитися |
| 里面 | lí miàn | в, ўсередині |
它可以给你天下最好吃的东西、最美的衣服、最强的男人的宠幸
tā kěyǐ gěi nǐ tiānxià zuì hǎochī de dōngxi, zuì měi de yīfu, zuì qiáng de nánrén de chǒngxìng
Вона може дати тобі найсмачнішу їжу, найгарніше вбрання та прихильність наймогутніших чоловіків.
| 它 | tā | воно, це |
| 可以 | kěyǐ | могти, бути спроможнім, можливо |
| 给 | gěi | для, заради |
| 你 | nǐ | ти |
| 天下 | tiānxià | світ, під небом |
| 最 | zuì | най- (найвищий ступінь порівняння прикметників) |
| 好吃(的) | hǎochī (de) | смачний |
| 东西 | dōngxi | річ, щось, хтось |
| 美(的) | měi (de) | гарний |
| 衣服 | yīfu | одяг |
| 强(的) | qiáng (de) | сильний, могутній |
| 男人 | nánrén | чоловік, чоловіки |
| 的 | de | (присвійна частка) |
| 宠幸 | chǒngxìng | прихильність, любов |
天下的一切都是你的
tiānxià de yíqiè dōu shì nǐ de
Всі великі міста ў світі/під небом будуть твоїми.
| 天下 | tiānxià | світ, під небом |
| 的 | de | (присвійна частка) |
| 一切 | yíqiè | весь, кожний |
| 都 | dōu | багатство, велике місто |
| 是 | shì | бути (дієслово-зв'язка) |
| 你 | nǐ | ти |
| 的 | de | (присвійна частка) |
但只有一个很小的条件
dàn zhǐ yǒu yīgè hěn xiǎo de tiáojiàn
Але мається лише одна дуже маленька умова.
| 但 | dàn | але, хоча, у будь-якому випадку |
| 只 | zhǐ | лише, тільки |
| 有 | yǒu | мати (дієслово), мається, є |
| 一个 | yīgè | один (один + лічбове слово) |
| 很 | hěn | дуже |
| 小(的) | xiǎo de | маленький |
| 条件 | tiáojiàn | умова |
你永远也得不到别人真心的爱
nǐ yǒngyuǎn yě débùdào biérén zhēnxīn de ài
Ти ніколи не зможеш отримати щиру любов іншої людини.
| 你 | nǐ | ти |
| 永远 | yǒngyuǎn | завжди, вічно, навічно |
| 也 | yě | же |
| 得不到 | débùdào | не могти отримати |
| 别人 | biérén | інша людина |
| 真心(的) | zhēnxīn de | щирий |
| 爱 | aì | любов |
就算得到了也会马上失去
jiùsuàn dédào le yě huì mǎshàng shīqù
І навіть отримавши, одразу втратиш.
| 就算 | jiùsuàn | навіть |
| 得到 | dédào | отримати, досягти |
| 了 | le | (частка минулого часу) |
| 也 | yě | же |
| 会 | huì | могти |
| 马上 | mǎshàng | одразу, негайно |
| 失去 | shīqù | втратити |
你愿意吗？
nǐ yuànyì ma?
Ти хочеш?
| 你 | nǐ | ти |
| 愿意 | yuànyì | хотіти, бажати |
| 吗 | ma | (питальна частка) |
我愿意
wǒ yuànyì
Я хочу.
| 我 | wǒ | я |
| 愿意 | yuànyì | хотіти, бажати |
这是一生世的承诺
zhè shì yìshēng yī shì de chéngnuò
Це зобов'язанність на весь час життя.
| 这 | zhè | цей, це |
| 是 | shì | бути (дієслово-зв'язка) |
| 一生 | yìshēng | ўсе життя, протягом ўсього життя |
| 世 | shì | час, період, доба, епоха |
| 的 | de | (присвійна частка) |
| 承诺 | chéngnuò | зобов'язанність |
答应了就永远不能改变
dāying le jiù yǒngyuǎn bùnéng gǎibiàn
Погодившись одного разу, ніколи неможливо змінити.
| 答应 | dāying | погодитися, дати згоду, відповісти |
| 了 | le | (частка минулого часу) |
| 就 | jiù | одного разу |
| 永远 | yǒngyuǎn | завжди, вічно, ніколи |
| 不能 | bùnéng | не може, неможливо, неможна |
| 改变 | gǎibiàn | змінити |
除非时间逆转、河水倒流、人死复生
chūféi shíjiān nì zhuàn, héshuǐ dǎo liú, rén sǐ fù shēng
Лише якщо час повернеться назусп'ять, річні води потекуть ў звротньому напрямку, а люди помиратимуть і народжуватимуться знову.
| 除非 | chūféi | лише якщо |
| 时间 | shíjiān | час |
| 逆 | nì | назад, ў зворотньому напрямку |
| 转 | zhuàn | розвернутися, повернутися |
| 河水 | héshuǐ | ріка, річні води |
| 倒 | dǎo | назад, ў зворотньому напрямку |
| 流 | liú | текти, литися |
| 人 | rén | людина, люди |
| 死 | sǐ | помирати |
| 复 | fù | назад, знову |
| 生 | shēng | народжуватися |
倾城记住,你答应了我
Qīngchéng jìzhu, nǐ dāying le wǒ
Пам'ятай, Чінґченґ, ти дала згоду мені.
| 倾城 | Qīngchéng | Чінґченґ (ім'я) |
| 记住 | jìzhu | пам'ятати |
| 你 | nǐ | ти |
| 答应 | dāying | погодитися, дати згоду, відповісти, домовитися |
| 了 | le | (частка минулого часу) |
| 我 | wǒ | я |
