Ізборник 1076 року

Кілька цитат-уривків з Ізборника 1076 року. (Це 11' сторіччя.) Загалом цей Ізборник складається з повчань морально-релиґійного характера.
Мені там більше за ўсе подобається місце, де автор повчає шанувати книги та знання (другий з приведених тут абзаців). Звучить дуже гарно.

Написано літературною давньоруською мовою, хоча іноді трапляються і староболгарські вкрапління. Що харектерно, ў цьому тексті ўсі шиплячі - здебільшого м'які (чьто, книжьноѥ, чюдеса), а задньоязикові - тверді (книгы, дрȣгыихъ).

Як приблизно читаються спеціальні літери:
ѣ - [іе]
ѥ - [є]
оу, ȣ - [у]
ѧ, ѩ - [я]
ѫ, ѭ - [ю]
Літера "и" поруч з іншою голосною читається як [й].
Літери "ъ" та "ь" ў той час AFAICU ще читалися, як голосні [o] та [e]. Наприклад:
плъть (плоть),
сльзы (сльози),
чьстьныи (чесний)
сьрдцьмь (серцем)
въздьржѧниѥ (рос.: воздержание)

Не въсхошти веселовать сѧ въ мирѣ семь, все бо веселиѥ свѣта сего: съ плачьмь коньчаваѥть сѧ, и се ѩвѣ видѣти въ мирѣ семь въ дъвоихъ соусѣдѣхъ, у сихъ сватьбоу творѧть, а оу дрȣгыихъ мрьтвьца плачють сѧ, и тъ же плачь соуѥтьны, дьньсь плачють сѧ а оутро оупиваѭть сѧ:

Добро ѥсть братиѥ почѥтаньѥ книжьноѥ: паче вьсѧкомоу хрьстьѩноу блажени бо рече: испытаюштии съвѣдѣниѩ ѥго вьсѣмъ срд͠цьмь възиштють ѥго, чьто бо рече испытаюште и съвѣдѣниѩ ѥго, ѥгда чьтеши книгы, не тъшти сѧ бързо иштисти до дроугыѩ главизны, нъ поразоумѣи чьто глю͠ть книгы и словеса та, и тришьды обаштѧѩ сѧ о ѥдинои главизнѣ, рече бо въ сьрдьци съкрыхъ словеса твоѩ да не съгрѣшѫ тебѣ. Не рече оустытъчью изгла͠ахъ нъ и въ сьрдьци съкрыхъ да не съгрѣшѫ тебѣ, и поразоумѣваѩ оубо истиньнѣ писаниѩ правимъ ѥсть ими, рекоу же, оузда коневи правитель ѥсть и въздьржѧниѥ, правьдьникоу же книгы ѩ.
Не съставить бо сѧ корабль без гвоздии ни правьдьникъ бес почитаниѩ книжьнааго, и ѩко же плѣньникомъ оумъ стоить оу родитель своихъ, тако и правьдьникъоу о почитаньи книжьнѣмь, красота воину ороужиѥ и кораблѫ вѣтрила.

Они же рѣшѧ ѥмоу, по истинѣ имате, гъ͠, вешти, вельми противлѧюштѧ сѧ намъ, ѥдиноу отъ нихъ ѩсте , дроугоую же на шии и вашеи обѣшѧѥте, въ дроузѣи же мыѥте сѧ: знаменахоу же сими притъчѧми лоукавии: сто͠ѥ причѧштениѥ, и чьстьныи крьстъ, и стоѥ хрьштениѥ...
Тотъ же въпрошѧ, ихъ бжи͠и, члвк͠ъ глѧ͠, которааго же отъ трии тѣхъ боле боите сѧ, они же отъвѣштѧшѧ глщ͠е:
Аште бысте хранили въ чьсть ѥго же ѩсте, не могли быхомъ отиноудь приблїжити сѧ ли врѣдити христиѥна:

Сльзъ ли не имаши, нъ не отъчѧи сѧ, въздыхаи же чѧсто и тѧжько отъ вьсего срд͠ца, сльзы бо соуть дар бж͠ии, и по-малоу въздыханиѥмъ и оумилениѥмъ, испросиши ѣ оу: ба͠, вьсѧкъ бо просѧи прииметь.

Чьрвь съмѣренъ зѣло и хоудъ, ты же славныи градъ, но аще разоумьнъ ѥси самъ, оуничьжи гърдость свою, помышлѧѩ ѩко крѣпость твоѩ и сила , чьрвьмъ покоиште бываѥть.

Спѣши же никомоу же вереда сътворити: въ своѥмь дѣлѣ:

Свѧжи ѩзыкъ си, многашьды бо изв͠ѣштаѥть, ѥже ѥсть лѣпо таити:

Пии медъ по малоу, ѥлико юо ѥ съкрачѧѥши, то блг͠одѣть ти ѥ: и незапинани творить:
Оутоли гнѣвъ, бѣсȣ бо ѥсть оць͠: ѥгда без мѣры исходить:
Въ ѩзыцѣ прѣже врачѧ имѣи молитвоу:

В'єтнамська мова

Як я вже писала, я збираю варіанти фрази "Сьогодні цей білий вовк бачив мого чорного коня." різними мовами.

Тепер у мене є і варіант в'єтнамською мовою:

"Vào ngày này con chó sói trắng này đã thấy ngựa đen của tôi."

Транскрипція IPA:
[vɐːw˨˩ ŋɐːj˨˩ nɐːj˨˩ kɔn ʨɔˀ˧˥ ʂɔˀj˧˥ tʂ͡ɐˀŋ˧˥ nɐːj˨˩ ɗɐːˀ˧˥ tʰɐˀːj˧˥ ŋɯɐːˀʔ˧˨ ɗɛn kuɐː˧˩˧ toj]

Тобто:
vào ngày này - сьогодні (дослівно: у день цей)
con - частка-"класифікатор" для тварин; тут використовується, як артикль
chó sói - вовк
trắng - білий
này - цей
đã - частка минулого часу
ngựa - кінь
đen - чорний
của tôi - мій, мене (tôi - я)

PS В'єтнамська мова тонічна, як мандаринська, кантонська та тайська. Але тонічність, насправді, не характерна для її мовної родини.
Також ў в'єтнамській мові прикметники та вказівні займенники ставляться після іменника, а спеціальні частки - перед.