Корея, 1984

Юзер koryo_reporter нещодавно опублікував цікавий пост про те, як ў Північній Кореї після 60-их років робили виправлення ў книжках з історії так, щоб вони відповідали новому політичному курсу.
Були заново переписані або ўзагалі повністю видалені цілі абзаци, де згадувалося про допомогу СРСР та інших країн у будуванні "корейського соціализму". Автор приводить цитати з видань різних років.

koryo_reporter:
В Северной Корее трудно найти книгу, изданную до 60-х годов. Такие издания упрятаны в спецхраны и не доступны для широкой публики. Сохранились они только в некоторых иностранных представительствах. Причина в том, что тексты были скорректированы. Это касается даже выступлений покойного вождя Ким Ир Сена и его биографии.

По старым и новым изданиям можно играть в игру «найди отличия», и это легко дается. В свое время я перечитал почти все собрание сочинений Ким Ир Сена на русском языке и оригиналы ранних его выступлений на корейском в «Центральном ежегоднике Кореи» 1953 года. Я записал отрывки этих текстов, которые были подвергнуты исправлению после 60-х годов, и привожу здесь, чтобы было понятно, что и почему корректировали в КНДР.

Главная задача была – укрепить национальную гордость корейцев для повышения престижа вождя. Соответственно, требовалось «заретушировать» роль, которую сыграл в становлении и развитии северокорейского государства бывший СССР и другие страны.

...

«Крестьяне получают от государства десятки тысяч тонн химических удобрений, импортируемых из СССР, а в селах северной части нашей республики используются в сельскохозяйственных работах несколько тысяч различных сельхозмашин и автомобилей, в том числе 400 тракторов, присланных в этом году из СССР».

В «Собрании Ким Ир Сена» (том 7, стр. 476) видим следующее:

«Ежегодно государство снабжает крестьян десятками тысяч тонн химических убодрений, а в этом году деревне были поставлены сотни тракторов, тысячи различных сельскохозяйственных машин и грузовиков».

...

«Сегодня наш народ – это народ, освобожденный благодаря вооруженным силам великой Советской Армии от господства японского империализма, народ, который установил в северной части нашей республики сильный народно-демократический строй и за семь лет свободной жизни на себе испытал его преимущества».

На странице 319-й 7-го тома сочинений Ким Ир Сена издания 1981 года дается сокращенный вариант:

«Освободившись от ига колониального господства японского империализма, наш народ на себе испытал за прошедшие семь лет свободной жизни преимущество народно-демократического строя».

Хтось провів паралель з одним епізодом ў романі "1984". Коли Океанія почала війну з Істазією, з якою до цього укладала мир; і, як після цього в усіх ЗМІ та книжках були виправлені ўсі місця, де згадувалася ця країна - так ніби "Океанія завжди воювала з Істазією" і ніякої зміни курсу насправді не було.

George Orwell, "1984":

Oceania was at war with Eastasia: Oceania had always been at war with Eastasia. A large part of the political literature of five years was now completely obsolete. Reports and records of all kinds, newspapers, books, pamphlets, films, sound-tracks, photographs - all had to be rectified at lightning speed. Although no directive was ever issued, it was known that the chiefs of the Department intended that within one week no reference to the war with Eurasia, or the alliance with Eastasia, should remain in existence anywhere.

Українська мова 18' сторіччя

Надибала ў бібліотеці таку цікаву книжку, "Ділова та розмовна мова XVIII сторіччя (Матеріали сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної України)". Ў ній наводяться різні документи тієї епохи: розглядання суперечок та скраг, описи майна та витрат, та інше. Вони цікаві, як з лінґвістичної, так і з історичної точки зору - бо дають приблизне уявлення про те, як розмовляли та жили люди ў ті часи. Я чисто для інтересу оцифрувала та виклала тут кілька з них (нажаль відксерити ўсю книжку я зараз не можу). Вони дають приблизне уявлення про розвиток української - про те, якою вона була за тих часів та як змінилася з тих пір.

AFAICU Ў ті часи в розмовною мовою була українська, а літературною (мовою документів та книжок) - так звана "західноруська".

Тому ў приведених текстах використовуються обидві мови одночасно - враховуючи те, що деякі з них писалися кількома людьми. В одному ж самому тексті можна зустріти, як і "народну" українську форму, так і "офіційну" західноруську.

( Спочатку, кілька слів про цю західноруську... )

Ў цих текстах використовуються специфічні літери зі старослов'янської абетки, які не вживаються ў сучасних слов'янських мовах.

Літера	Назва	Читається	Приклади
Ѣ ѣ	ять	і (у тогочасній українській)	інъквѣзиция, пѣстолетов, публѣчне, термѣнуемъ, Чернѣговъ, залѣзо
Ѡ ѡ	омеґа	о	ѡзеро, ѡтца, ѡвесъ, ѡна
Ѯ ѯ	ксі	кс	оѯамитная, Маѯимъ, Олеѯандровка
Ѳ ѳ	фіта	ф	Ѳедор, Стеѳан, Аѳанасиевъ,
Ѵ ѵ	іжиця	в	Еѵдокия, Кіеѵского
Ѧ ѧ	?	я	іюнѧ, днѧ, обявленіѧ

Також використовується спеціальна літера "и̇̑", яка скоріш за ўсе вимовляється як "ї". Наприклад: Мари̇̑ (Мар'ї), свои̇̑х (своїх), и̇̑хъ (їх), Ориніи̇̑ (Оринії), шии̇̑ (шиї), волніи̇̑ gрунта (вольнії ґрунта).

Для позначання звуку ґ іноді використовується латинська "g" (gрунт) або літеросполучення "кг" (кгрунт, Кгрембельскии).

Літера "и" поруч з іншим голосним вимовляється, як "й" (так само, як і ў давньоруській). Наприклад: Михаило (Михайло), червонии (червоний), приишли (прийшли), тои (той), тощо.

Також пенвий інтерес являє використання літери єр "ъ". В східнослов'янскьих мовах "ъ" та "ь" на той час ўже зазнали редукції, і ў певних позиціях вони не вимовлялися, хоча за правилами тогочасної орфографії їх треба було писати. Тому ў ціх текстах ў деяких словах німа "ъ" пишеться, а ў деяких - автор забуває її поставити.


Опис рухомого та нерухомого майна заарештованого колишнього домонтівського сотника Кіндрата Великоіваненка. 21 серпня 1733.
...Въ комнатѣ съкринь двѣ. Въ едной, болшой, всякое рожное бѣлое плаття, да двѣ одежинѣ: кафтанъ новии мужскии зелении штофовии, да другии женскии, рожевии дуклевии, мало притертий...
...Въ селѣ Дмитровцѣ двор, зъ присадою, левади, в которомъ хата зъ противною коморою, да особливая комора, к которой горѣлки, три кухвѣ, двѣ на палецъ неповнии̇̑, а третая на два палцѣ неповна, да в четветрой кухвѣ горѣлки горѣлки на три корхи, казановъ, винничних два, зъ четирма трубами, и з притрубками черепяними, да пятая труба зламана, салъ свинних двѣ, кухва порожняя горѣлчана, носатка порожняя...
Слідство за скаргою власника села Свідівця Михайла Циганчука на козаків, що ніби захопили його ґрунти. 16 червня 1730.
...Грицко Михно, козакъ села Свѣдовця, в допросѣ сказалъ, что лѣтъ тому будетъ болшъ пятидесят, якъ купилъ gрунт тесть его покоиніи Іван Михно не в подданнаго пана Циганчука Яреми Кривоноса, но в козака Хвеска. I в томъ шлется якъ на козаковъ такъ, і мужиковъ, подданнихъ пана Циганчука;...
Слідство за скаргою старосанжарівської жительки Степаниди Следихи про зґвалтування ґґ дочки, дівчини Євдокії, господарем Григорієм Афанасієвим. 18 червня 1733 року.
...И манисто, Григориемъ Аѳанасиевимъ роzорванъное въ особливомъ мѣстѣ, zниzавши, поишла, zа поzволеніемъ жени Григориевои Ориніи̇̑, до матки своей, и с нею пред урад нш͠ъ, обявляючи zнакъ растълѣния, на кошулѣ имѣющийся...
Розгляд суперечки жителів села Шабалинова Петра Попка та Івана Красненка про криницю біля озера Гнилуші. 20 грудня 1708 рік.
...Такожде, и Василъ Насѣчен, же Хведоренченков дѣд мужик посполитии був, и на вутчинѣ мешкаючи, дан давал з вутчини і изъ ѡзера Гнилиши Которое ѡзеро завладѣл дѣда Василевого Насѣченкового (Василя) Савки Коваля взбѣгъ под час час руи̇̑ни за Днѣпъръ, в деинещину, и так по Савцѣ посѣл Ѳедорченков дѣдъ gрунта вутчицъкие...
Слідство у справі сосницького козака Степанця Михайленка та сотника Павла Омеляновича про ніби безпідставні докори останньому за надужиття владою. 6 лютого 1710.
...не якъ належимо лечъ надмѣру поступаетъ, а іменно не допускаетъ людей укрывжоних до суду полкового Чернѣговского. И хто бы през вырокъ его, сотницкий, мѣлъ з жалобою доехати въ Чернѣговъ, того за поворотомъ одтоль нещадно велить кіямі, и без всякой уваги забывати...
Слідство у справі циган села Юсківців Семена і Мар'ї, що поширювали фальшиві гроші, вироблені жителем села Олександрівки Олексою Кучером, названим братом Семена. 3 січня 1733.
Реєстра витрат на пошиття і оздоблення сотенної корогви та прапора. 1732.


( Read more... )

Забагато літер

Дідько. Попередній пост з усіма текстиками виявився занадто довгим, ЖЖ його не пропустив, і довелося його порізати.

( Сховано )